Україна не отримає частки закордонної власності СРСР - російські ЗМІ

Як випливає із заяви російського МЗС, питання про претензії України на закордонну власність колишнього СРСР більше не є предметом переговорів. Хоч іще рік тому Янукович заявляв, що Україна "ніколи не визнає" передачу всієї цієї власності Росії.

Про це повідомляє "Взгляд".

У четвер офіційний представник МЗС Олександр Лукашевич заявив про те, що питання про права України на закордонну власність колишнього СРСР вже не є предметом російсько-українських переговорів.

За його словами, "українська сторона більше не ставить питання про надання їй об'єктів у третіх країнах для потреб її дипломатичних представництв".

"Навряд чи в умовах складних переговорів із газової проблематики нам потрібно зараз відновлювати дискусію з зазначеної теми", - cказав  Лукашевич.

 Посольство СРСР у Берліні - чудова нерухомість у центрі міста, на бульварі Унтер-ден-Лінден, за кількасот метрів від Бранденбурзьких воріт

Нагадаємо, що в 1992 році колишні радянські республіки підписали угоду про так званий "нульовий варіант" - Росія зобов'язалася заплатити борги Радянського Союзу, які складають 96,8 млрд доларів, в обмін на відмову інших республік від прав на закордонну власність колишнього СРСР. Проте в 1993 році Україна, частка якої в боргах колишнього СРСР становила 16,9% (близько 16,5 млрд доларів) вийшла з угоди.

Свої претензії вона оформила списком, що включав нерухомість в 28 країнах, і направила його в 1994 році в російський уряд. Україна також намагалася через Високий суд Лондона домогтися передачі їй будівлі радянського торгпредставництва в столиці Британії.

Верховна рада Україна зажадала від Росії надати дані про розміри золотого запасу та алмазного фонду СРСР, повного майнового та вартісного опису активів СРСР в Держбанку й Зовнішекономбанку СРСР, а також повне погашення Росією заборгованості Зовнішекономбанку СРСР перед українськими громадянами і фірмами.

Керуючий справами президента Росії Володимир Кожин заявляв, що Росія не піде на поступки Києву з цього питання:"Тут немає поля для компромісу, оскільки Росія взяла на себе величезний борг, взяла його на себе у найважчі часи".

У 2010 році до суперечок навколо закордонної власності колишнього СРСР підключився президент України Віктор Янукович: "Ми не бачимо на сьогоднішній день рішення. Ми ніколи не визнаємо цього. Ми вважаємо, що його (майно) треба розділити між країнами. А як це зробити, механізму поки не знайдено".

Зазначимо, що на початку 90-х років професор Дипломатичної академії при МЗС РФ Владлен Сироткін  і розшукове агентство Pinkerton оцінили вартість закордонної власності СРСР в 400 млрд доларів США. Ця цифра включає і спірне майно. Оцінка Рахункової палати Росії - 300 млрд доларів. Владлен Сироткін вважав, що радянського загранмайна вистачить на те, щоб оплатити весь зовнішній держборг країни.

 

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.