У Львові святкують 150-річчя залізниць в Україні

Львiв вiдзначив у понедiлок 150-рiччя початку регулярного залiзничного сполучення в Українi. З нагоди ювілею на львiвський вокзал прибула копiя паровоза "Ярослав", який 4 листопада 1861 року привіз перший поїзд iз Вiдня до Львова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

На стiнi будiвлi залiзничного вокзалу також вiдкрили меморiальну дошку, на якiй українською i нiмецькою мовами написано: "4 листопада 1861 року з Вiдня до Львова прибув перший потяг. Це ознаменувало початок залiзничного сполучення на територiї України".

Катастрофа царського поїзду під Харковом - знак кінця імперії

"Коли у Львiв прибув перший потяг, то це кардинальним чином змiнило життя краю, принесло в нього новий вимiр цивiлiзацiї", - сказав пiд час виступу начальник Львiвської залiзницi Богдан Пiх.

За його словами, саме залiзниця зробила найбiльший внесок в об'єднання країни.

Піх також пообіцяв, що вже у травнi наступного року завдяки реконструкцiї зi Львова до Києва можна буде доїхати за 4,5 години.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.