Кирил каже, що День визволення від Варшави - те ж саме, що й від Гітлера

Патріарх Московський Кирил сподівається, що День народної єдності 1612 року вкоріниться у свідомості росіян, як День Перемоги 1945-го. "...Частина суспільства тоді сприйняла це як якесь звільнення і присягнула ворогові..."

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Сьогодні день перемоги, - сказав патріарх після Божественної літургії в Казанському храмі на Червоній площі в Москві в п'ятницю, в День народної єдності і свято Казанської ікони Божої Матері.

Волзькі татари згадали, як Іван Грозний брав Казань

За його словами, якщо порівнювати те, що сталося в далекому XVII столітті, з тим, що відбулося в столітті XX-му, "можна з упевненістю сказати, що це події одного порядку, і одне не важливіше іншого".

Як зазначив патріарх, на відміну від Другої світової, коли ворог не зумів увійти до Москви, "в збентеженому XVII столітті ворог увійшов до Москви і сів у Кремлі, і трагедія народу була не тільки в тому, що ворог зумів окупувати столицю, а в тому, що значна частина суспільства сприйняла це як якесь звільнення і готова була присягнути ворогові".

"Ворога" у Кремль посадив наш земляк із Галичини

Патріарх указав на те, що народ зумів організуватися без будь-якої участі будь-якої влади, і назвав звільнення Росії в Смутні часи, як і у Великій Вітчизняній війні, Божим дивом.

"Святкуючи великий день перемоги народу нашого, доленосний переворот у нашій історії, ми дякуємо Господу, Цариці Небесній перед її чудотворним образом і віримо, що, поки зберігається православ'я на Русі, поки абсолютна більшість людей пов'язує себе з Православною церквою, у нас є духовна сила, яку ми можемо, поєднуючи з трудами, обертати на велику перемогу", - додав Кирил.

ДОВІДКА:

Внаслідок державної кризи у Московській державі, яка настала після смерті Івана Грозного, з 1605 року нею керували ставленики Речі Посполитої. Після ряду союзницьких угод, зрад і повстань частина бояр уклала договір з королем Швеції, але їм не вдалося вибити представників Речі Посполитої (поляків, литовців-білорусів та українців) - в 1610 році вони зазнали поразки у битві під Клушиним і Москва присягнула королевичу Владиславу.

У білоруській блогосфері гуляє такий провокаційний плакат

Через незгоди серед поляків (батько Владислава король Сигізмунд ІІІ хотів, щоб титул Московського царя дістався йому, та й адміністраторами представники корони виявилися слабкими, поводячись як окупанти) у Московії спалахує народне повстання.

4 листопада (за новим стилем) 1612 року ополчення під керівництвом Мініна і Пожарського штурмом бере Китай-Город (другу після Кремля укріплену частину міста), а наступного дня змушує польсько-литовський гарнізон Кремля капітулювати.

З 2005 року 4 листопада є державним святом РФ - Днем народної єдності.

Нагадаємо, що у вересні 2011 року Луганський міськвиконком заборонив акцію з розгортання державного прапора України, оскільки в місто приїхав патріарх Кирил.

У червні Верховна Рада теж вирішила святкувати "звільнення від Речі Посполитої", проголосувавши за законопроект Петра Ющенка.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.