У музею в Пирогово відбирають 20 гектарів землі - Київрада

Депутати постійної комісії Київради з питань культури та туризму не підтримали підготовлений КМДА проект рішення Київради про землевідведення, який відбирав у "Пирогово" 20 га.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

У проекті ішлося про "землеустрій та відведення земельної ділянки музею площею 111,5 га для розміщення експозиції музею". Тим часом у прийнятому в липні 2008 року рішенні Київради про оформлення права Музею народної архітектури та побуту на користування земельною ділянкою ішлося про 131,6 га.

На думку депутата, чиновники, готуючи цей проект, підмінили поняття і приховали від громадськості справжню мету – перерозподілити особливо цінні землі в інтересах приватних забудовників.

"Мене дивує позиція керівництва музею, яке погодилась на незаконне зменшення своєї площі, - зазначив Бригинець. - Переконаний, що в даному випадку йдеться або про незаконний тиск на музей або про змову музейників з потенційними власниками цих 20 га".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.