Спецпроект

Канада видала документи про Голодомор з Таємного архіву Ватикану

Професор канадського університету Любомир Луцюк та ватиканіст отець Афанасій Маквей видали англомовну книжку "Святий Престол та Голодомор: Документи таємного архіву Ватикану про Великий Голод 1932-33 років у радянській Україні".

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Науковці знайшли та опрацювали 56 архівних документів, які доводять усвідомлення Ватиканом катастрофічних масштабів Голодомору та визнання штучності його виникнення.

Світова презентація видання відбулася в Римі за підтримки посольства України у Ватикані та з участю представників дипломатичних представництв різних країн при Святому Престолі.

Професор американського університету Джона Кеббота Федеріко Арджентьєрі, який вивчає українську історію вже багато років, наголосив, що Голодомор був геноцидом з метою винищення селянського населення в Україні. Зокрема тому, що у порівнянні з іншими голодами у світі український стався в мирний час, а тодішній уряд намагався приховати цей факт від світу.

"Під час написання книги ми ставили перед собою кілька питань: чи було відомо Ватикану про Великий Голод в Україні? Якою була його реакція? - розповів Луцюк. - У той час дипломатичні стосунки між двома країнами було перервано, все ж Ватикан шукав можливості допомогти в обхід офіційних каналів. Зокрема, ним було запропоновано викупити пшеницю, призначену на експорт, і з метою передачі її в голодуючі райони".

"У матеріалах є свідчення, що Папа Римський Піо XI дуже емоційно реагував, коли чув про це, і навіть плакав, і казав: "Ми мусимо щось робити", - додав Маквей. - Були листи з України, в яких ішлося про ті події, і все це друкували у ватиканському часописі "Osservatore Romano". Папа сам наполягав, що це слід публікувати, щоб світ знав про це".

Нагадаємо, Ватикан як держава визнав Голодомор геноцидом.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.