В палаці "Україна" реконструюють танці французького кабаре

Театр історичного танцю "Al'entrada" відтворить французьке кабаре XX сторіччя.

10 та 11 грудня в Малій залі Національного палацу "Україна" відбудеться прем'єра танцювальної вистави "Bon-Bon Parіsіen: історії одного кабаре".

Дія вистави перенесе глядача за лаштунки французького кабаре початку минулого століття. Сюжет вистави стосується й України - у ньому описані реалії революційного 1917 року. Історія розповідає про долю дочки заможного поміщика, інститутку Софію, яка після розстрілу своєї сім'ї в Одесі знайшла притулок серед вогнів Монмартра.

Танцями, костюмами, декораціями, живим вокалом, музикою зі старих мюзиклів й французьким шансоном "Bon-Bon Parіsіen" створює атмосферу справжнього паризького кабаре.

Театр історичного танцю "Al'entrada" займається дослідженням, відтворенням та інтерпретацією історичного танцю, старовинного співу, театру та костюму. Основне гасло театру - робити старовинне мистецтво доступним і зрозумілим сучасному глядачеві.

Час і місце: 10 та 11 грудня 2011 року, 19:00, Мала зала Національного палацу мистецтв "Україна".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.