На Поліссі відкрили меморіальний комплекс УПА (ФОТО)

У селі Літвиця Дубровицького району Рівненської області відбулась церемонія відкриття комплексу поховань вояків УПА.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

У далекому 1944 р. на території військової округи УПА "Заграва" точились запеклі бої між підрозділами УПА та військами НКВД. В одному з таких боїв, 11 березня 1944 р., командир загону ім. М. Колодзінського Микита Скуба-"Лайдака" був поранений більшовицькою кулею у ліве плече.

Поранений курінний продовжував командувати боєм та стріляти однією рукою з коліна, доки не впав від другої кулі, яка поцілила йому в голову.

Нові пам'ятники на старих могилах

"Лайдаку" разом із двома іншими загиблими повстанцями (кулеметником "Борою" та санітаром "Крейсером") поховали 15 березня на сільському цвинтарі Літвиці.

За декілька місяців, 16 листопада 1944 р., поруч з могилами цих вояків був похований ще один упівець - сотенний "Давун", який також загинув у бою з більшовиками.

 Загиблому рядовому було 19 років

Зі здобуттям Україною незалежності місцеві патріоти відшукали приблизне місце поховання бійців УПА на сільському кладовищі та встановили там металевого хреста.

Влітку 2011 році до Літвиці були запрошені фахівці Товариства пошуку жертв війни та політичних репресій "Пам'ять". Історики провели пошукові роботи, за результатами яких було виявлено місце поховання всіх чотирьох повстанців.

 Фото: "Героїка"

Для встановлення чотирьох козацьких хрестів благодійна ініціатива "Героїка" понад півроку збирала пожертви серед небайдужих українців. Виготовив пам'ятники майстер з Черкащини Олег Собченко, нічого не взявши за свою роботу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.