Спецпроект

Завтра в Києві можна буде спробувати "страви" часів Голодомору

2 листопада відбудеться захід "Один день '33-го. Їжа Голодомору", під час якого юнацтво столичної філії Спілки української молоді частуватиме перехожих стравами, які споживали українці під час Голодомору 1932-1933 років.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Діти пригощатимуть усіх охочих, аби спонукати пересічних людей пам'ятати про геноцид. Серед наїдків:

  • затируха - рідке пійло: вода і трішки грубо змеленого борошна (затірка);
  • коржаники - тертий буряк і листя;
  • блюваки - млинці з гнилої картоплі з домішками;
  • волок - варена лобода або інший бур'ян.

Павуки, очерет і лелеки. Що їли українські селяни в 1932-33 роках

Події передуватиме прес-конференція з нагоди презентації схваленої Міністерством освіти книги для дітей про Голодомор "Зернятко надії" - збірки художніх творів, де відібрані за допомогою педагогів і психологів-консультантів прозові та поетичні твори допоможуть дитині дізнатися про Україну 1932-1933 років.

Ви зустрінетесь із авторами книги, які розкажуть про спробу допомогти дорослим провести дитину через ті страшні часи, не травмуючи її психіки страшними подробицями та недосяжними для дитячого розуміння поняттями.

Дата і час зустрічі: 2 листопада 2011 р. об 11.00
Місце:
м. Київ, вул. Ярославів Вал 9.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.