Спецпроект

Завтра в Києві можна буде спробувати "страви" часів Голодомору

2 листопада відбудеться захід "Один день '33-го. Їжа Голодомору", під час якого юнацтво столичної філії Спілки української молоді частуватиме перехожих стравами, які споживали українці під час Голодомору 1932-1933 років.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Діти пригощатимуть усіх охочих, аби спонукати пересічних людей пам'ятати про геноцид. Серед наїдків:

  • затируха - рідке пійло: вода і трішки грубо змеленого борошна (затірка);
  • коржаники - тертий буряк і листя;
  • блюваки - млинці з гнилої картоплі з домішками;
  • волок - варена лобода або інший бур'ян.

Павуки, очерет і лелеки. Що їли українські селяни в 1932-33 роках

Події передуватиме прес-конференція з нагоди презентації схваленої Міністерством освіти книги для дітей про Голодомор "Зернятко надії" - збірки художніх творів, де відібрані за допомогою педагогів і психологів-консультантів прозові та поетичні твори допоможуть дитині дізнатися про Україну 1932-1933 років.

Ви зустрінетесь із авторами книги, які розкажуть про спробу допомогти дорослим провести дитину через ті страшні часи, не травмуючи її психіки страшними подробицями та недосяжними для дитячого розуміння поняттями.

Дата і час зустрічі: 2 листопада 2011 р. об 11.00
Місце:
м. Київ, вул. Ярославів Вал 9.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.