Під Києвом реконструватимуть бої за місто 1943 року

Під Києвом відбудеться VIII-ий Міжнародний військово-історичний фестиваль "Даєш Київ! Рік 1943", присвячений 68-й річниці визволення Києва від нацистів.

Фестиваль "Даєш Київ" відбудеться 6 листопада 2010 року на мототреку "Пирогів" (вул. Червонопрапорна, 188). Початок події о 12 годині.

В рамках фестивалю відбудеться батально-історичне дійство - реконструкція епізодів боїв за визволення Києва у 1943 році, в яких буде задіяна бойова техніка, зброя та автентична військова форма часів Другої світової війни.

Цього року в фестивалі візьмуть участь більше 600 учасників з України, Росії, Білорусі, Чехії, Естонії, Литви та інших країн.

Головна мета фестивалю - збереження пам'яті про події Великої Вітчизняної Війни через реалістичне відтворення військових баталій, повідомляють організатори.

"Організація військово-історичних реконструкцій має на меті, насамперед, відновлення зв'язку поколінь, без якого неможливе виховання патріотизму та національної свідомості. Для нас дуже важливо, щоб відвідувачі реконструкцій відчули справжню атмосферу тих часів, усвідомили героїзм солдат Радянської армії та ціну їх Великої Перемоги", - наголосив президент МГО "Червона зірка" Олексій Шереметьєв.

Фестиваль організовано МГО "Червона зірка" та ДП "Національна студія художніх фільмів імені Олександра Довженко", за підтримки Міністерства оборони України, Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Внутрішніх військ МВС України, Міністерства культури України, Київської міської державної адміністрації.

Попередні реконструкції від "Червоної зірки":

Зустріч 1-го Українського фронту з американцями в 1945-му (ФОТО)

Танки в снігу: зимові бої на Київщині у 1943-44-му (ФОТО)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.