Українець, що пережив Голодомор, допомагає голодуючим в Африці

110 тисяч доларів передали українці Канади організації ЮНІСЕФ для закупівлі харчів, питної води і ліків для сомалійців, котрі потерпають від голоду. Серед тих, хто передавав чек, був Степан Горлач, котрий пережив Голодомор 1932-1933 років.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"У 1932-1933 роках в Україні, житниці Європи, помирало до тисячі людей за годину. Радянська влада навмисно виморила голодом українські території, закривши кордон та ізолювавши етнічно-український район Кубані, - розповів представникам ЮНІСЕФ при передачі чеку Степан Горлач. - У результаті голодуючі українці, котрі у пошуках їжі хотіли врятуватися втечею на сусідні території, не мали можливості уникнути смерті. Мільйони загинули в умисно сфабрикованій владою кампанії Голодомору".

Українець закликав допомагати голодуючим Сомалі, адже "сором бачити людей, котрі помирають з голоду в той час, коли ми маємо більше, ніж потрібно".

"ЮНІСЕФ сьогодні допомагає одному мільйону і двомстам тисячам сомалійських громадян чистою водою, харчуванням та ліками, - каже президент ЮНІСЕФ Канади Девід Морлі. - Підтримка буде потрібна і в 2012 році, тому постійна щедрість таких прихильників, як Конгрес українців Канади, є критичним для порятунку життя дітей".

Президент Конгресу українців Канади Павло Грод додав, що українці з власного досвіду знають про жахливі наслідки голоду.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв голодомору-геноциду 1932-1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни. О 16-й годині - загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

21 по 27 листопада 2011 року в рамках "Всеканадського тижня усвідомлення Голодомору" заходи пам'яті відбудуться по всій Канаді.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.