Українець, що пережив Голодомор, допомагає голодуючим в Африці

110 тисяч доларів передали українці Канади організації ЮНІСЕФ для закупівлі харчів, питної води і ліків для сомалійців, котрі потерпають від голоду. Серед тих, хто передавав чек, був Степан Горлач, котрий пережив Голодомор 1932-1933 років.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"У 1932-1933 роках в Україні, житниці Європи, помирало до тисячі людей за годину. Радянська влада навмисно виморила голодом українські території, закривши кордон та ізолювавши етнічно-український район Кубані, - розповів представникам ЮНІСЕФ при передачі чеку Степан Горлач. - У результаті голодуючі українці, котрі у пошуках їжі хотіли врятуватися втечею на сусідні території, не мали можливості уникнути смерті. Мільйони загинули в умисно сфабрикованій владою кампанії Голодомору".

Українець закликав допомагати голодуючим Сомалі, адже "сором бачити людей, котрі помирають з голоду в той час, коли ми маємо більше, ніж потрібно".

"ЮНІСЕФ сьогодні допомагає одному мільйону і двомстам тисячам сомалійських громадян чистою водою, харчуванням та ліками, - каже президент ЮНІСЕФ Канади Девід Морлі. - Підтримка буде потрібна і в 2012 році, тому постійна щедрість таких прихильників, як Конгрес українців Канади, є критичним для порятунку життя дітей".

Президент Конгресу українців Канади Павло Грод додав, що українці з власного досвіду знають про жахливі наслідки голоду.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв голодомору-геноциду 1932-1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни. О 16-й годині - загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

21 по 27 листопада 2011 року в рамках "Всеканадського тижня усвідомлення Голодомору" заходи пам'яті відбудуться по всій Канаді.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.