Архіву ЦДВР передали відкопаний бідон із документами УПА (ФОТО)

Документи Української повстанської армії - таємне листування командування УПА, звіти Українського Червоного Хреста, списки вояків УПА та хроніки цілих сотень - знайдені у повстанському архіві 1941-1950 років, передані до Центру досліджень визвольного руху. 



Після реставрації документи УПА будуть доступні дослідникам, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Архів було знайдено влітку 2011 року в 40-літровому бідоні, закопаному в землю на 80 см. Бідон не був добре законсервований, що наштовхнуло дослідників на припущення про те, що документи ховали люди, які потрапили в оточення.

Версію переховування архіву під час бойових дій підтверджують і залишки гільз, знайдені поряд.



"За попередніми оцінками, архів містить понад тисячу документів періоду 1941-1950 років, - розповів директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. - Це підпільні друковані видання, вишкільні матеріали, описи боїв, хроніки, накази та оперативні звіти відділів УПА на Львівщині: тактичних відтинків "Розточчя" та "Климів", воєнної округи "Буг" та підпілля Сокальсько-Равської округи ОУН".

Знайдені документи

Також знайдно документи Служби безпеки ОУН, звіти Українського Червоного Хреста, некрологи, внутрішнє підпільне діловодство (господарські звіти, облік харчів, взуття, обмундирування.

"Нині все частіше чуємо про віднайдення упівських архівів. Проте повстанці ніколи не очікували, що проплачена людською кров'ю правда стане предметом торгу. Продані на аукціонах архіви розпорошуються і знову зникають на десятиліття - тепер у сховках колекціонерів, 

- зауважив голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович. - Нині маємо інший випадок, коли знайдений архів потрапляє до рук істориків. Унікальні документи про боротьбу УПА на Львівщині будуть доступні усім зацікавленим".


Чорні археологи продають архів УПА за 500 тисяч (ФОТО)


Один із документів, наприклад за рік і два місяці (травень 1945 - липень 1946 року), подає інформацію про 952-х повстанців. "Це безцінне джерело для встановлення фактичних імен та місця і обставин загибелі стрільців УПА, долі яких здебільшого до сьогодні залишаються невідомими", - зазначив В'ятрович. 



Руслан Забілий доповнив: "У цьому архіві є чимало "грипсів" - таємного (часто шифрованого) листування командування УПА. Наприклад, збереглися листи підлеглих до командира ВО "Буг" Василя Левковича - "Вороного".

Фахівці оцінюють, що реставраційно-консерваційні роботи, опис та оцифровування знайденого архіву триватимуть близько року, після чого документи буду доступні в Архіві ЦДВР у цифровому та оригінальному вигляді.

У червні 2011 року в архів ЦДВР були передані документи УПА, знайдені в Пустомитівському районі Львівщини.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.