Сканадал: у Львові з музею зникло 157 одиниць зберігання

Із фондів відділу народного мистецтва Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького зникло 157 одиниць зберігання, зокрема 148 історичних кахлів, а також свічники та посуд.

Про це із посиланням на конфіденційні джерела повідомив кореспондент ЗІКу.

Не встиг у Львові вщухнути скандал, пов'язаний зі зникненням 40 раритетів XV-XVIII ст. із фондів кириличних шрифтів та стародруків, що його виявили торік у липні після звіряння, як іще більша за обсягом пропажа стала відомою тепер.

"У відділі народного мистецтва була передбачена планова звірка фондів. Отримавши наказ про звірку, заввідділу Євгенія Дзядик за день до звірки заявила про нестачу 220 одиниць зберігання. Звідки вона взяла це число - невідомо, адже звірка мала розпочатися лише через день, - розповів гендиректор Національного музею ім. Андрея Шептицького Ігор Кожан. - Коли ми все порахували, з'ясувалося, що бракує 148 художніх кахлів, зокрема творів таких відомих народних майстрів, як Олекса Бахматюк. До того ж зникли й інші дрібні предмети: свічники, дзбанки, боклажки, плесканки тощо. У присутності головного охоронця фондів музею Євгенія Дзядик написала пояснювальну записку. Наказом директора у музеї оголошено службове розслідування. Окрім того, я звернувся із заявами до правоохоронних органів (СБУ, міліції та служби державної охорони)".

Остання звірка фондів відділу народного мистецтва відбулася 2001 року. Тому встановити, коли саме трапилася крадіжка, міг би тільки той працівник, який згідно із посадовою інструкцією, щодня мав оглядати фонди й опечатувати їх - тобто заввідділу п. Євгенія Дзядик.

Однак за всі ці 10 років жодної доповідної про зірвані пломби з опечатаних дверей фондових приміщень від неї не надходило, як і доповідної про зникнення 220 (за її словами) творів. У музеї кажуть, що 148 одиниць - великий обсяг предметів, не помітити зникнення якого просто неможливо.

Оскільки торік викрадені музейні стародруки збувачі намагалися оцінити на ринку антикваріату, то, ймовірно, що й українські старожитності із Національного музею у Львові можуть виплисти на "чорному ринку" чи будуть запропоновані колекціонерам українського мистецтва.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.