Спецпроект

Табачник схвалив підручник про Голодомор для дітей

Вийшла друком збірка художніх творів, де відібрані за допомогою педагогів і психологів-консультантів прозові та поетичні твори допоможуть дитині дізнатися про Україну 1932-1933 років. Тепер про складну тему Голодомору можна розповісти і школярам молодших класів.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"Збірка - спроба допомогти дорослим провести дитину через ті страшні часи, не травмуючи її психіки страшними подробицями та недосяжними для дитячого розуміння поняттями, - говорить упорядник Людмила Юрченко. - Ми спробували підшукати зрозумілі для дітей образи, відповідні слова і жанри для різного віку. Також ми намагалися підійти до цієї трагедії з позиції оптимістичної, щоб не виникало в дитячих серцях зневіри та розпачу, щоб кожен із них знав, що його доля в його руках".

Історія Голоду: розповідаємо, як вижили (проект "Історичної Правди")

Твори розраховані на дітей різного віку - від дитячого садочку до середньої школи. Перший розділ книги застосовує принципи казкотерапії: Автори вводять маленького читача у країну звичних для нього казкових героїв, і діти прагнуть скористатися позитивним досвідом персонажів і віднайти свої власні життєві стратегії.

"Сучасним дітям важко до кінця зрозуміти значення слів "голод", "голодування", "голодомор". Тож емоційний компонент усвідомлення дійсності є провідним фактором до особистісного розуміння дитиною негативної реальності, - зазначає кандидат психологічних наук Людмила Гридковець. - Саме такий підхід ми знаходимо в оповіданнях та нарисах другого розділу".

Обкладинка

Дитина, позбавлена надії, втрачає здатність боротися, при цьому різко послаблюється її потенціал до досягнення успіху. Тому, порівнюючи себе з головним героєм, який демонструє любов до ближнього, допомагає нужденним і виявляє милосердя, юний читач засвоює хороший приклад поведінки в непростих ситуаціях.

Проект "Зернятко надії: дітям про Голодомор" журналу "Крилаті" та Спілки української молоді підтримали письменники з усієї України та діаспори.

Збірник "Зернятко надії" вийшов друком у видавництві "Свічадо". Видання схвалило Міністерство освіти і науки для використання у школах. Ціна книжки у видавництві - 14,90 грн.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.