ІКОМОСу розповіли про те, як забудовують історичний центр Києва

Відбулася неофіційна зустріч експерта міжнародної організації із захисту пам'яток культури ІКОМОС Тодора Крестєва з представниками громадських організацій Києва. Є шанси, що він донесе інформацію про справжній стан забудови в історичному центрі міста до ЮНЕСКО.Зустріч дасть значно більше результатів для міста, ніж десятки зустрічей з офіційними чиновниками.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Місія Крестєва в Україні полягає в оцінці стану Андріївської і Кирилівської церков. Проте він виявляє непідробний інтерес до стану охорони інших пам'яток історії.

"Як правило, зустрічі представників світових пам'ятко-охоронних організацій відбуваються на офіційному рівні, тобто з чиновниками, або з громадськістю під контролем чиновників. Саме тому правдива інформація про найгостріші больові точки до ЮНЕСКО не доходять", - наголосив О. Бригинець.

Учасники зустрічі дали коментарі щодо змін у містобудівному і пам'ятко-охоронному законодавстві, прийнятих за останній рік - а саме:

- в законі про містобудівну діяльність ліквідовані всі експертизи (включно з археологічною) та громадські обговорення проектів,

- значно спрощена система отримання дозволів,

- ігнорується особливо цінний статус земель в буферних зонах заповідників,

- останнє рішення Київради про заборону будівництва в історичній частині міста не виконується,

- будівельні роботи тривають, а Київрада продовжує виділяти землю в охоронній зоні без узгодження з Верховною Радою.

Крім того, повідомили, що у новий Генплан до 2025 року будуть внесені усі скандальні землевідводи в буферних зонах Софії Київської та Києво-Печерської Лаври, а також залишена можливість будівництва будівель будь-якої висотності при наявності історико-містобудівного обґрунтування. Також поінформували про плани забудови Андріївського узвозу.

Учасниками зустрічі були: екс-генеральний директор (1995-2010) Києво-Печерського історико-культурного заповідника С.Кролевець, представник ініціативи "Захисти старий Київ" І.Луценко, активісти Штабу оборони Києва - народний депутат України К. Куліков, депутат Київради О.Бригинець, координатор ГІ "Кияни проти руйнації Києва" І.Нікіфорова та інші.

Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС) - неурядова асоціація професіоналів метою діяльності якої є збереження і захист культурної спадщини по всьому світі.

ІКОМОС було засновано в 1965 у Варшаві як результат Венеційської хартії. Організація базує свою діяльність на принципах, закріплених у 1964 році Міждународною Хартією зі збереження і відродження пам'яток та історичних місць.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.