Спецпроект

Анонс: лекція про травму Голодомору й Чорнобиля (ЧАС змінено!)

Представництво Фонду ім. Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів, посольство Німеччини в Україні та Центр польських та європейських студій Могилянки запрошують на публічну лекцію доктора Керстин Йобст "Колективна травматична пам'ять в Україні: Голодомор і Чорнобиль" (англійською мовою).

Лекція відбудеться 25 жовтня 2011 р. о 16:30 у Центрі польських та європейських студій Києво-Могилянської академії, за адресою: Київ, вул. Волоська, 10 (підвал 6 корпусу НаУКМА).

Як сприймаються дві важливі теми українських національних дебатів на Заході? Доповідь окреслює з західноєвропейської культурологічної перспективи важкий і довгий процес отримання можливості говорити про Голодомор, що є частиною української колективної ідентичності.

В усьому світі трагедія голоду від початку не залишалася непоміченою. Проте як у Радянському Союзі, так і за його межами виявляли мало інтересу до оприлюднення її масштабів і наслідків. "Вимовним" великий український голод став лише внаслідок наступної катастрофи, що зачепила не тільки українську націю, – аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, доповідь окреслює функцію Голодомору в публічному політичному дискурсі після т.зв. Помаранчевої революції.

Захід відбуватиметься англійською мовою в межах циклу публічних лекцій з української історії, покликаних представити сучасні наукові підходи до її актуальних питань.

Керстин С. Йобст – фахівець з історії Східної та Центрально-Східної Європи, авторка книг "Перлина імперії. Російський дискурс Криму" (2007) та "Історія України" (2010).

З 2006 року – гостьова професорка в Університеті Зальцбурґа. На даний момент читає лекції зі східноєвропейської історії та суспільств у Військовій академії Збройних сил Німеччини (Гамбурґ).

Звертаємося з проханням попередньо підтвердити участь до 24.10.2011 за електронною адресою: confirmation SOBAKA boell.org.ua

Подальші доповіді пані д-ра Керстин Йобст в Україні:

24.10, 18:30 - Посольство Німеччини, "Колективна пам'ять перенесених травм в Україні: на прикладі Голодомору і Чорнобилю" (німецькою з синхронним перекладом українською)

26.10, 18:00 - Харків, громадське об'єднання „Поступ" (у приміщенні Харківського університету ім. Каразіна), "Колективна травматична пам'ять в Україні: приклади Голодору і Чорнобилю" (німецькою з синхронним перекладом українською)

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.