На державному рівні відзначатимуть ювілеї Малишка, Лисенка й Пимоненка

Верховна Рада ухвалила постанову про вiдзначення на державному рiвнi низки пам'ятних дат - від знищення нацистами міста на Чернігівщині до ювілею з дня народження села на Прикарпатті.

Про це повідомляє офіційний сайт ВР. 

Зокрема, нардепи проголосували за постанову про вiдзначення у 2013 роцi 70-рiччя вшанування пам'ятi жертв Корюкiвської трагедiї пiд час Другої свiтової вiйни. Йдеться про події 1-2 березня 1943 року в місті Корюкiвка Чернiгiвської областi, де нацисти одночасно знищили близько 7 тисяч мирних жителiв.

Також Рада пiдтримала постанови про святкування на державному рiвнi у березнi 2012 року 170-рiччя з дня народження українського композитора Миколи Лисенка, 150-рiччя з дня народження українського художника Миколи Пимоненка, а в листопадi 2012 року - 100-рiччя з дня народження українського поета Андрiя Малишка.

Крім цього, депутати ухвалили постанову про святкування 600-рiччя села Космач Косiвського району Iвано-Франкiвської областi.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.