Гофман не екранізуватиме "Чорного Ворона". "Мені дуже не сподобалося"

Польський режисер Єжи Гофман сказав, що він прочитав надіслану йому книгу Василя Шкляра "Чорний Ворон" і відмовився знімати по ній фільм, бо роман йому "дуже не сподобався".

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на "Сегодня".

У відповідь на запитання, чи справді екс-президент України Віктор Ющенко хоче запропонувати режисерові екранізувати роман Шкляра про повстанців 1920-их років, Гофман відповів, що йому дійсно робили таку пропозицію і надсилали книгу для прочитання.

"Чорний Ворон" (уривки з роману)

Однак реакція режисера на роман була жорсткою: "Мені дуже не сподобалася книга. Я відмовився знімати за нею фільм".

Раніше Шкляр заявив, що Ющенко пообіцяв залучити до екранізації "Чорного Ворона" голлівудського актора і режисера Мела Гібсона.

Нагадаємо, що оголошено збір коштів на екранізацію історичного бестселеру. Станом на травень 2011 року було зібрано близько 300 тисяч грн.

Як Шкляреві премію в Холодному Яру вручали (ФОТО)

Роман "Чорний Ворон" оповідає про збройну боротьбу українців (повстанців Черкащини, Кіровоградщини і Київщини) проти більшовицької влади у 20-х роках ХХ століття, ще кілька років після того, як влада УНР емігрувала з України.

Польський режисер Єжи Гофман, відомий екранізацією роману Генриха Сенкевича про визвольну війну Богдана Хмельницького "Вогнем і мечем", сьогодні прилетів із Варшави до Києва на кінофестиваль "Молодість".

У новому фільмі Гофмана знявся і його улюбленець (а також усіх польських глядачок :)) Олександр Домогаров

Він представить свій новий фільм - до речі, якраз про 1920 рік - про похід Червоної армії на Польщу. Називається він "Варшавська битва" і знятий у 3D. Дивіться його трейлер у розділі "ВІДЕО".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.