Музей історії Києва виселять з Будинку Петра на Подолі - КМДА

Археологічні фонди Музею історії Києва виселять з Будиночку Петра І на користь "маловідомої" музейної експозиції про київську благодійність.

КМДА направила запит на включення в бюджет Києва 2012 року коштів на проведення ремонтно-реставраційних робіт в так званому "Будиночку Петра I" на вул. Констянтинівська, 6/8. 

Про це йдеться у відповіді КМДА на звернення голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця щодо надання інформації стосовно Будиночку Петра і недопущення виселення з нього Музею історії Києва.

На даний час перший поверх Будиночку Петра використовується Музеєм історії Києва під фондосховище для археологічної колекції, яку - незважаючи на опір музейних працівників - вже почала вивозити міська влада. Депутат нагадав, що керівники міста аргументували свої дії необхідністю термінового ремонту приміщення, хоча кошти на це в бюджеті були не передбачені.

Як пояснили в КМДА, на другому поверсі будинку розміщена постійно діюча експозиція "Будиночок Петра I у літописі київської благодійності", яку планується розширити за рахунок першого поверху будинку.

"У мене як депутата і киянина досі залишається питання: чому в ситуації, коли Музей історії Києва не має свого приміщення, Будиночок Петра звільняють для маловідомого музею, а не залишають будівлю для головного київського музею, який народився саме в цьому будинку", - наголосив О. Бригинець.

Нагадаємо, перший штат Музею історії Києва і його база розміщувалися в Будиночку Петра на Подолі. З 2004 року музей не має постійного приміщення. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра, намагаються виселити.

У вересні 2011 року для вивезення археологічних експонатів Музею історії Києва на Поділ приїхала... звичайна вантажівка. На вимогу співробітників музею надати документ про право перевезення музейних експонатів водій і вантажники, що приїхали за ними, ретирувалися.

Після цього завідувач археологічним відділом Музею історії Києва Віталій Ковалинський заявив, що відділ за підозрілих обставин намагаються виселити з "Будиночку Петра" на Подолі у непристосовані приміщення.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції кажуть, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.