Реставрують церкву, яка є №1 у списку дерев'яних храмів України (ФОТО)

Розпочалися роботи з реставрації покрівлі унікальної пам'ятки дерев'яної сакральної архітектури - церкви св. Юра в Дрогобичі. Вона збереглася ще з часів Сагайдачного, а її фрески виконані за Хмельницького.

Реставрація відбувається за кошти, зібрані громадськістю та за допомоги депутатів обласної й міської рад.

Про це повідомляє РІСУ з посиланням на ЗІК.

У Дрогобичі сподіваються, що до початку зими вдасться убезпечити храм від потрапляння води всередину і руйнування унікальних фресок.

Фото: Віктор Колдун

Ось так виглядав дерев'яний гонт, яким крита церква, ще недавно:

 

Заміна гонту - копітка робота, тому в багатьох селах церковні громади змінюють його на бляху, порушуючи автентичний вигляд, теплообмін і вентиляцію унікальних споруд.

Церква святого Юра (Георгія) у Дрогобичі - дерев'яна тридільна (тризрубна) церква кінця XV - початку XVI ст.ст.

 

Перевезена 1656 року з села Надієвого.

Фото: Matiyko.io.ua

Інтер'єр церкви розписаний фресками, виконаними під керівництвом галицького майстра другої половини XVII сторіччя Стефана Маляра.

 

Kрім релігійних композицій (Страсті Христові), має багатий декоративний орнамент переважно рослинного характеру. Рельєф різьби виноградної лози на колонках іконостасу близький до різьби на камені.

 

1678 збудовано дзвіницю. Церкву святого Юра кількаразово ремонтовано, але вона не втратила свого первісного вигляду й досі є однією з краще збережених пам'яток галицької архітектури XVII ст.

 

У переліку західноукраїнських дерев'яних церков, які Україна пропонує включити до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО, дрогобицька церква Св. Юра поставлена на перше місце як одна з найгарніших.

Нагадаємо, що за останні 20 років на Прикарпатті згоріло 19 дерев'яних церков.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.