Реставрують церкву, яка є №1 у списку дерев'яних храмів України (ФОТО)

Розпочалися роботи з реставрації покрівлі унікальної пам'ятки дерев'яної сакральної архітектури - церкви св. Юра в Дрогобичі. Вона збереглася ще з часів Сагайдачного, а її фрески виконані за Хмельницького.

Реставрація відбувається за кошти, зібрані громадськістю та за допомоги депутатів обласної й міської рад.

Про це повідомляє РІСУ з посиланням на ЗІК.

У Дрогобичі сподіваються, що до початку зими вдасться убезпечити храм від потрапляння води всередину і руйнування унікальних фресок.

Фото: Віктор Колдун

Ось так виглядав дерев'яний гонт, яким крита церква, ще недавно:

 

Заміна гонту - копітка робота, тому в багатьох селах церковні громади змінюють його на бляху, порушуючи автентичний вигляд, теплообмін і вентиляцію унікальних споруд.

Церква святого Юра (Георгія) у Дрогобичі - дерев'яна тридільна (тризрубна) церква кінця XV - початку XVI ст.ст.

 

Перевезена 1656 року з села Надієвого.

Фото: Matiyko.io.ua

Інтер'єр церкви розписаний фресками, виконаними під керівництвом галицького майстра другої половини XVII сторіччя Стефана Маляра.

 

Kрім релігійних композицій (Страсті Христові), має багатий декоративний орнамент переважно рослинного характеру. Рельєф різьби виноградної лози на колонках іконостасу близький до різьби на камені.

 

1678 збудовано дзвіницю. Церкву святого Юра кількаразово ремонтовано, але вона не втратила свого первісного вигляду й досі є однією з краще збережених пам'яток галицької архітектури XVII ст.

 

У переліку західноукраїнських дерев'яних церков, які Україна пропонує включити до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО, дрогобицька церква Св. Юра поставлена на перше місце як одна з найгарніших.

Нагадаємо, що за останні 20 років на Прикарпатті згоріло 19 дерев'яних церков.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.