Скандальний "регіонал" хоче в Луганську пам'ятник Катерині ІІ

У Луганську планують установити пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ. А зробити це хоче депутат Клінчаєв - той самий, що боровся з біл-бордами БЮТ і організовував "музей жертв Помаранчевої революції".

Про встановлення монументу УНІАН повідомив депутат Луганської обласної ради, голова всеукраїнської громадської організації "Молода гвардія" Арсен Клінчаєв.

"Зараз розроблений пам'ятник Катерині ІІ як основоположниці міста Луганська. Виділена земля Луганською обласною радою в центрі міста", - сказав він.

Українці, які створили імперію. Універсальний бюрократ Катерини ІІ Безбородько

За його словами, наразі триває збір коштів на виготовлення пам'ятника.

Клінчаєв вважає, що закінчити роботи зі встановлення пам'ятника вдасться через два-три роки.

Нагадаємо, у 2007 році пам’ятник Катерині ІІ з’явився в Одесі.

Саме за часів правління Катерини ІІ в Україні була знищена Гетьманщина, згодом зруйнована Запорізька Січ і юридично запроваджено кріпацтво.

Меценати пам'ятника в Одесі не хочуть, щоб з нього знімали коханців Катерини

Нагадаємо, раніше Арсен Клінчаєв відзначився:

- створенням у Луганську "музею жертв Помаранчевої революції",

- бійкою зі студентом Східноукраїнського університету Сергія Мельничука, який відстоював в судах Луганська свої конституційні права навчатися українською,

- скаргою на те, що міліція побила самого Клінчаєва під час затримання за псування рекламних біл-бордів БЮТ,

- причетністю до встановлення в Луганську "луна-парку", на зламаній каруселі якого загинуло двоє людей,

- "ударним" виступом на стороні регіоналів під час сутичок у Верховній Раді у липні 2006 року, спричинених створенням "широкої коаліції" зі спікером Морозом. Сам Клінчаєв при цьому заявив, що готовий на Біблії поклястися, що в Києві в цей день не був, хоча фото свідчать зовсім про інше.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.