Волзькі татари згадали, як Іван Грозний брав Казань (ФОТО)

В Казані відбулися мітинг і хода, приурочені до 459-ї річниці трагічної битви біля стін місцевого кремля, під час якої війська Івана Грозного взяли столицю Казанського ханства.

Про це повідомляє "Новая газєта".

Заходи, що зібрали близько двохсот учасників, були організовані Всетатарським громадським центром (ВТГЦ) і пройшли без порушень громадського порядку.

 Всі фото: Борис Бронштейн, власкор "НГ" в Татарстані

Напередодні ВТГЦ провів курултай, на якому, опираючись на прийняту в 1990 році Декларацію про державний суверенітет Республіки Татарстан, активісти національного руху засудили "політичну сліпоту, боягузтво, невизначеність керівництва Республіки Татарстан у вирішенні проблем свого народу".

Винищувач Казані Іван Грозний - "святий і благовірний цар"?

Маніфестанти зажадали від керівництва Татарстану "проявити тверду політичну волю щодо захисту інтересів багатомільйонного татарського народу" і домогтися визнання суверенітету республіки.

 Багато молоді

"Ми втратили право обирати свого президента, Конституцію, прийняту в 1992 році на основі референдуму, право користуватися абеткою, прийнятною для татарської орфографії..." - йдеться в поширеному ВТОЦ заяві.

Іван Грозний - син українки Олени Глинської

Сьогоднішня хода центральними вулицями міста з гаслами про незалежність завершилася біля стін Казанського кремля - на місці, вибраному для майбутнього пам'ятника полеглим захисникам міста, і покладанням квітів до встановленого там каменю.

Біля Казанського кремля

Питання про створення цього пам'ятника ледь не вирішився на зорі суверенітету Татарстану. Проводилися конкурси на кращий проект, у розгляді ескізів брав участь тодішній президент республіки Мінтимер Шаймієв. Були прийняті відповідні постанови кабінету міністрів Татарстану і глави адміністрації Казані.

Проте пізніше місцева влада проявила обережність - і до питання про пам'ятник наразі не повертається.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.