Вулицю Малиновського на Оболоні перейменують в Архипенка

Комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київради підтримала пропозицію перейменувати вулицю маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва на вулицю Олександра Архипенка.

Про це повідомив член комісії, депутат Київради Олександр Бригинець.

"Олександр Архипенко - одна з ключових постатей в українській культурі ХХ ст. і велика ганьба, що до цього часу на його честь не названо в Києві вулицю. Звичайно, більш правильно було б назвати на його честь вулицю Толстого, на якій він виріс, але для того, щоб уникнути напруги в суспільстві і не ображати політиків-русофілів, на його честь буде названо вулицю, яка не існувала за його життя - вулицю радянського воєначальника маршала Малиновського, який ніколи не воював і не служив у Києві", - зазначив Бригинець.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні будуть перейменована на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька. Вулиці досі не перейменовані.

У травні 2011 року на вулиці Малиновського відкрили пам'ятник киянам, які служили офіцерами в Армії УНР.

Олександр Архипенко - український скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі. Почесний член Об′єднання Митців Українців Америки. Народився в Києві 11 червня 1887р. У 1902-1905 роках навчався в Київському художньому училищі.

Олександр Архипенко. "Жінка, яка розчісується" (1914). Єрусалимський музей (Ізраїль)

У 1920-1930-х рр. брав участь у художніх виставках в Україні, працював над пам′ятниками Т. Шевченку, І. Франку, кн. Володимиру Святославичу для парку в м. Чикаго. За життя Архипенка відбулося 130 його персональних виставок.

Родіон Малиновський - український радянський полководець. Народився в Одесі, воював у Першій світовій у складі Російської імператорської армії та Французького іноземного легіону, мав численні нагороди. У 1919 вступив до лав Червоної армії. Брав участь у громадянській війні в Іспанії як військовий радник.

Під час Другої світової - командир армії під Сталінградом, потім командуючий Третім і Другим Українськими фронтами. Звільняв від нацистів південь України, Молдавію, Румунію, Угорщину, Австрію. Маршал СРСР, двічі Герой Радянського Союзу. Розгромив японську армію на Далекому Сході.

Міністр оборони СРСР (1957-67) - залишався на цій посаді найдовше з усіх міністрів оборони.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.