Відкриють пам'ятник на честь підпільників ОУН з Богуслава (Київщина)

У суботу, 15 жовтня, в м. Богуславі Київської області вшанують членів Організації Українських Націоналістів (революційної).

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

Монумент "У пам'ять про підпільників ОУН Богуславського району" встановлять на подвір'ї Свято-Миколаївського чоловічого монастиря. Ініціатива спорудження такого пам'ятника належить місцевим мешканцям, які відшукали імена своїх земляків-оунівців та зібрали кошти для реалізації задуму.

Це вже другий пам'ятний знак, встановлений у Богуславі за сприянні благодійної ініціативи "Героїка",  присвячений богуславцям, які боролись за самостійність України.

20 листопада 2010 р. у м. Богуславі Київської області відкрили пам'ятний знак козакам Армії УНР: Іванові Білецькому та Оверкові Бондаренку. Обидва воїни взяли участь в Другому Зимовому поході Армії УНР тилами більшовиків у 1921 році. Потрапивши у полон до ворога під Малими Миньками, Бондаренко та Білецький були страчені червоними під Базаром.

Урочистості з нагоди відкриття пам'ятника розпочнуться 15 жовтня о 12 годині дня і будуть присвячені святу Покрови Пресвятої Богродиці.

Адреса: Свято-Миколаївський чоловічий монастир УПЦ КП. Київська область, м. Богуслав, вул. Озерна, 35.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.