У Києві можна буде послухати Тімоті Снайдера

Видавництво "Грані-Т", Польський інститут у Києві та Всеукраїнська асоціація викладачів історії "Нова доба" запрошують на зустріч з із істориком Тімоті Снайдером (Єльський університет, США).

Про це "Історичній Правді" повідомили у видавництві "Грані-Т".

Під час зустрічі буде презентовано одразу дві книги автора, перекладені українською мовою - "Криваві землі" та "Червоний князь".

Захід відбудеться 22 жовтня у Києві, Будинок вчителя (вул. Володимирська, 57), Велика вітальня (сходи праворуч). Початок о 17:00.

Вхід вільний.

Офіційна афіша заходу

"КРИВАВІ ЗЕМЛІ" - назва книжки в оригіналі "Bloodlands" - про Європу між Гітлером і Сталіним, що можна перекласти як "Землі крові".

У Європі посеред ХХ століття нацистський та радянський режими вбили близько 14 мільйонів людей. Криваві землі, місце загибелі всіх жертв, охоплюють простір від центральної Польщі до західної Росії: Україну, Білорусь та країни Балтії.

Під час зміцнення націонал-соціалізму та сталінізму (1933-1938), спільної німецько-радянської окупації Польщі (1939-1941), а потім німецько-радянської війни (1941-1945) на цей реґіон зійшло масове насилля у масштабах, раніше небачених в історії.

Снайдер: "Янукович даремно заперечує Голодомор"

Жертвами його стали головно євреї, білоруси, українці, поляки, росіяни і прибалти. Дослідження авторитетного американського історика Тімоті Снайдера узагальнює найтрагічніші сторінки в історії Східної Європи. Український переклад - Миколи Климчука та Павла Грицака.

Ця робота професора Снайдера вже визнана фахівцями як безпрецедентна за своєю науковою новизною та актуальністю і внесена до списку рекомендованої та обов´язкової літератури для істориків та політологів.

"ЧЕРВОНИЙ КНЯЗЬ" - книга Тімоті Снайдера присвячена непересічній постаті в історії Центральної та Східної Європи - Вільгельмові фон Габсбурґові. Ерцгерцоґ, родич австрійського цісаря, він обрав собі українську ідентичність і став леґендарним полковником Василем Вишиваним, Червоним Князем, який боровся за незалежність України в часи Першої і Другої світових воєн.

Снайдер: "Україна була найбільш смертоносним місцем"

Його вабили героїчні сторінки української історії, змагання українців за державність. Аж до своєї смерті за стінами Лук'янівської тюрми Києва влітку 1948 року він не втрачав надії посісти монарший престол у відновленій українській державі.

Він шукав союзників у різних державах - Польщі, Австрії, Франції і навіть нацистській Німеччині, але, врешті, розчарувався в них усіх. Пристрасний мрійник і романтик Вільгельм потерпав від поразок у політиці. Український переклад - Павла Грицака.

Снайдер про Голодомор і Голокост: "Українці убили більше українців, ніж євреїв"

До участі в заході запрошені відомі історики, політологи, дипломати, журналісти, видавці.

Модератор - доктор історичних наук, професор Ярослав Грицак.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.