ВУЛИЦЮ МИРУ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА "ВОЇНІВ НАХТІҐАЛЮ"

За пропозицію депутата від партії "Свобода" центральну вулицю села на Львівщині перейменовано на Воїнів батальйону "Нахтіґаль". "Свободівець" сказав, що "Миру - це пережиток радянських стереотипів". Після цього депутати, вважаючи назву вулиці непатріотичною, одноголосно проголосували за її зміну.

Депутати Нежухівської сільської ради Стрийського району Львівської області за пропозицією депутата від ВО Свобода Мар'яна Берездецького перейменували центральну вулицю села Райлів (входить до складу цієї сільради) з вулиці Миру на вулицю Воїнів батальйону Нахтігаль.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на "КоммерсантЪ-Украина".

Берездецький зазначив, що "вулиця Миру - це пережиток радянських стереотипів". Після цього депутати, вважаючи назву вулиці непатріотичною, одноголосно проголосували за її зміну (у сільраді 20 депутатів: 12 - самовисуванці, 8 - від Батьківщини).

Голова Львівської обласної держадміністрації Михайло Цимбалюк дізнався про перейменування вулиці від журналістів: "Якщо рішення прийнято законним шляхом, то з мого боку жодних заперечень немає".

Тим часом львівські комуністи мають намір вимагати від прокуратури Львівської області притягнення до кримінальної відповідальності ініціаторів перейменування.

Чи убивав Шухевич "громадян Львова"? Відповідь Сергію Лук'яненку

"Це справжнє свавілля і пропаганда фашизму. Батальйон Нахтігаль в 1941 році брав участь у розстрілі професорів та інших мешканців Львова", - заявив голова львівської облорганізації Антифашистського комітету (організація, близька до КПУ - ІП) Олександр Калинюк.

Нагадаємо, що у грудні 2010 року голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявив, що вулиця угорського комуніста Мате Залки на Оболоні буде перейменована на честь Романа Шухевича.

Батальйон "Нахтіґаль" (німецькою "соловейко") разом із батальйоном "Роланд" було створено в лютому 1941 року як українські легіони в німецькому Вермахті для участі у війні з СРСР. За різними даними, до "Нахтіґалю" входило від 330 до 400 членів Організації українських націоналістів під командуванням Романа Шухевича.

Влітку 1941-го батальйон брав участь у військових діях проти Червоної армії на території Української РСР. За його підтримки було проголошено акт відновлення української державності 30 липня 1941 року у Львові.

"Нахтіґаль" входить у Львів (унікальні ФОТО)

Після проголошення незалежної України нацисти заарештували причетних до політичного акту Степана Бандеру і Ярослава Стецька, що спричинило заворушення в батальйоні. У серпні 1941-го обидва підрозділи було відкликано з фронту і розформовано.

У жовтні 1941 року з колишніх бійців легіонів було сформовано 201-ий батальйон охоронної поліції, спрямований до Білорусі, де з березня 1942 року він діяв проти місцевих партизанів. У грудні 1942-го загін, учасники якого відмовилися присягати Гітлеру, був ліквідований, більшість його бійців згодом перейшли в УПА.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.