В Карпатах - перезахоронення солдатів Вермахту (ФОТО)

У Сколівському районі товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" спільно з Німецькою народною спілкою з догляду за військовими похованнями в Україні проводить пошуково-ексгумаційні дослідження місць поховання вояків німецької армії, які загинули в 1944 році в Карпатах.

Про це "Історичній Правді" повідомили у товаристві "Пам'ять".

Уже виявлено 17 останків загиблих, серед яких один жіночий.

 Розкопана братська могила

"Солдати були поховані німецькою поховальною командою. Кожен з загиблих похований окремо. З останками вояків ми також виявили залишки військового спорядження, та особисті речі. Окрім того,  в домовинах ми виявили 15 ідентифікаторів ( жетонів)" - розповів голова "Пам'яті" Любомир Горбач.

 Ексгумовані останки

Знайдені останки будуть перепоховані в селі Потеличі Жовківського району на збірному військовому цвинтарі німецької армії.

Пошукові та екзгумаційні роботи фінансує Німецька народна спілка з догляду за військовими похованнями в Україні. Роботи проводяться за сприяння Сколівської районної ради.

Ідентифікація за жетонами

Нагадаємо, у серпні 2011 року на Верецькому перевалі у Сколівському районі Львівської області 20 серпня із військовими почестями перепоховали останки сімох січовиків Карпатської України.

Улітку 2011 року на Закарпатті скаутська організація "Галицька Русь" на гроші російського підприємця  без жодних дозволів здійснювала розкопки на полі, що є місцем масового санітарного захоронення жертв Першої і Другої світових воєн. 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.