АНОНС: КНИГА ПРО УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ XX СТОРІЧЧЯ

Книгарня "Є" та видавництво "Критика" запрошують на презентацію книжки Андрія Портнова "Історії істориків: обличчя й образи української історіографії XX століття", яка відбудеться 11 жовтня.

Початок - о 18:00, на вулиці Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота").

Збірник історико-біографічних есеїв історика Андрія Портнова присвячено долям та ідеям, історіографічній спадщині й історіографічній рецепції українських науковців XX століття - Дмитра Яворницького і Володимира Пархоменка, Івана Степаніва і Костя Гуслистого, В'ячеслава Заїкіна і Віктора Петрова, Ярослава Ісаєвича і Ярослава Дашкевича та багатьох інших, знаних і менш відомих, успішних і переслідуваних.

Андрій Портнов. "Упражнения с историей по-украински"

Герої цієї книжки мусили, боронячи свою наукову свободу та право на вільну думку і творчість, шукати способи співіснувати з різними політичними системами і культивувати складність у спрощеному, ідеологічно поділеному та насиченому особистою ворожнечею просторі,

Пропоновані автором начерки інтелектуальних біографій цих науковців доводять, що їхні тексти не тільки відображали свій час, пояснювали його і творили, але й, мірою сил, намагалися йому протистояти.

Повернення "Історії..." Грушевського у 1988-му. Як це було

Учасники: Наталя Яковенко, Володимир Кулик, Оксана Юркова, Сергій Єкельчик, Володимир Маслійчук.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.