У Львові презентують перший в Україні каталог книг-першодруків

10 жовтня 2011 року о 17.00 у головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Драгоманова, 5) відбудеться презентація книги про інкунабули бібліотеки Львівського національного університету.

Про це повідомляє прес-центр ЛНУ імені Франка.

Повністю книга називається "Інкунабули Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: каталог = Incunabula Bibliothecae Universitatis Leopoliensis: Catalogus ".

Це друге, розширене та доповнене видання каталогу першодруків, укладеного й опублікованого ще у 1958 році відомим бібліографом Федором Максименком, приурочене до 400-річчя Наукової бібліотеки та 350-річчю Львівського національного університету імені Івана Франка.

Упорядники додали нарис про історію формування та каталогізацію колекції інкунабул університетської книгозбірні, кольоровий ілюстративний матеріал, а також - неопубліковані раніше документи 1937-1982 років.

Інкунабула - книга, видана у періоді між початком книгодрукування і січнем 1501 року.

Довідка:

Формування збірки інкунабул бібліотеки Львівського університету розпочалося у 1784 році завдяки поповненню фондів колекцією Ніколая Пія Ґареллі та передачі до університетської книгозбірні  у 1784-1786 роках книг із 147 монастирів, закритих унаслідок секуляризаційної політики імператора Йосифа ІІ Габсбурга.

Кількість першодруків у колекції протягом бурхливої історії постійно змінювалася: від понад 600 одиниць у 1786 році до 541 одиниці (після передачі особливо цінних екземплярів до Придворної імператорської бібліотеки у Відні); від уцілілих після пожежі 1848 року 205 інкунабул до 336 одиниць станом на 1939 рік. Під час німецької окупації з університетської книгозбірні було вивезено більшість першодруків.

Станом на 1958 рік Наукова бібліотека Університету володіла найбільшою на той час колекцією інкунабул серед університетських книгозбірень України, яка нараховувала 40 найменувань. Повоєнний каталог "Першодруків (інкунабул) Наукової бібліотеки Львівського університету" українського бібліографа Федора Максименка одразу став визначною подією у галузі українського інкунабулознавства. Фактично це була спроба укласти зведений каталог першодруків з оцінкою стану їхніх зібрань у Львові.

Після атрибуції фрагментів книг XV століття й окремих невідомих університетським бібліографам стародруків, здійсненої завідувачем відділу рукописних, стародрукованих і рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наталією Швець та її співробітниками упродовж 1996-2007 років, фонд Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка нараховує 57 інкунабул.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.