Київрада порушила свою ж заборону будувати в історичному центрі

Сьогодні більшість Київради підтримала проект рішення щодо виділення земельної ділянки майже біля стін Софії Київської - вул. Золотоворітська, 11 - для будівництва готельного комплексу з паркінгом. Будинок входить до Зводу пам'яток історії та культури м.Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

На думку депутата, проект рішення про заборону будівництво в охоронній зоні Софії Київського виник виключно через тиск ЮНЕСКО - що ще рік тому зафіксувала порушення норм забудови буферної зони Софії Київської та Києво-Печерської Лаври - а не завдяки щирій турботі влади щодо збереження історичної частини м.Києва.

"Лише 3 місяці тому сама Київрада заборонила будь-які будівництва навколо Софії, і ось сьогодні вона проігнорувала своє ж рішення. Це подвійні стандарти, коли з одного боку для ЗМІ виголошуються заяви про нібито спроби боротися із скандальними забудовами в історичному центрі, а з іншого боку слухняна депутатська більшість голосує за рішення, які прямо суперечать позиції ЮНЕСКО і офіційній позиції нашої держави", - підкреслив Бригинець.

Минулої сесії питання не набрало потрібної кількості голосів. Але, сьогодні на розгляд сесії воно було винесене повторно. За проект рішення проголосувало 64 депутати більшості Київради.

У липні 2011 року Київська міська рада прийняла рішення про призупинення проведення робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель в історичній частині Києва

У червні комітет Світової спадщини ЮНЕСКО на своїй 35-й сесії закликав Україну визначити зону в історичному центрі у Києві, і захистити її відповідними законами.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.