Спецпроект

Музей Голодомору треба розширювати - директор

На третьому році роботи Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" є нагальна потреба його розширення.

Про це заявили директор меморіалу Віктор Діденко і співголова громадського комітету із вщанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років, політик з "Нашої України" Іван Васюник.

На презентації подарованої музею колекції картин "Розгойдані дзвони пам'яті" Діденко повідомив, що повністю її експонувати меморіал не може через брак місця.

Тому директор підкреслив потребу розвитку музею Голодомору, адже документи i реліквії, які сюди приносять люди, мають бути показані відвідувачам, а це неможливо зробити в нинішньому приміщенні меморіалу.

"Щоб повною мірою виконувати поставлені завдання, Національний меморіал пам'яті жертв Голодоморів потребує належного розширення, як і було заплановано в другій черзі будівництва, - зазначив Іван Васюник, який під час відкриття музею у 2008 році був віце-прем'єром з гуманітарних питань. - Тобто мова йде не тільки про меморіальну залу пам'яті, але й про приміщення музею, яке могло б  розмістити повноцінну експозицію і створити умови для праці дослідників та зберігання фондів".

Спогади читачів УП про те, як їхні родини пережили 1932-33 роки, читайте у проекті "Історичної Правди".

 

Година папуги. Ґеббельсівська пропаганда

«А якщо Ґеббельс за всім тим стоїть, за катинським вбивством?! Бо то був такий момент, коли всі думали: може, це німці зробили? Але в короткому часі зорієнтувалися, що німці не брешуть. Цього разу вони кажуть правду».

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР