В Україні з'явився перший у світі Музей домашньої ікони (ФОТО)

У Радомишлі Житомирської області відбулось урочисте відкриття унікального історико-культурного комплексу з єдиним у світі Музеєм української домашньої ікони.

Про це повідомляє прес-служба Ольги Богомолець.

Історико-культурний комплекс "Замок Радомисль" знаходиться на території, де ще в 1612 році архімандритом Києво-Печерської лаври Єлисеєм Плетенецьким була заснована Радомишльська "папірня" - перша в Центральній Україні фабрика з виготовлення паперу.

Реставраційні роботи над відновленням будівлі тривали більше 4 років. Сьогодні "Замок Радомисль" є величною архітектурною спорудою загальною площею 2500 кв.м. Для відновлення справжньої архітектоніки була проведена дослідницька робота, а всі необхідні для реставрації елементи відтворювалися вручну, за старовинними методами.

У замку відтворено інтер'єри XVIІ століття, а сама споруда вражає тим, що побудована без рукотворного фундаменту і розташована на скелі, оточеній водою. У комплексі функціонують, виставкові зали та концертний зал. Замок оточує ландшафтний парк, що складається з декількох островів, з'єднаних між собою кам'яними мостами.

Комплекс "Замок Радомисль"

Ініціатором створення комплексу і його засновником є громадський діяч, меценат і лікар Ольга Богомолець.

За 15 років вона зібрала ікони народних і професійних іконописців з усієї України, багатометрові домашні іконостаси, гуцульські складні і козацькі ковчеги, подорожні образи, ікони, вирізані з дерева, відлиті з металу, написані на склі.

"Я маю особливі почуття до цього замку-музею. Насправді для мене це не музей, це притулок для "ікон-сиріт". Більшість з цих ікон були занедбані, викинуті на барахолку, - повідомила Богомолець. - Їх доводилось консервувати, реставрувати фахівцям і лише зараз вони нарешті отримали домівку".

На відкритті були помічені народні депутати України Олесь Доній, Петро Ющенко та Євген Добряк, радник Президента України Марина Ставнійчук, художник Іван Марчук, заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак, представник Нацкомісії у справах ЮНЕСКО Роксолана Іванченко.

Також на відкритті були присутні мистецтвознавці: Анатолій Гайдамака - народний художник України, Лариса Скорик - заслужений архітектор України, Олександр Поліщук - колекціонер, директор музею трипільської культури та етнограф і мистецтвознавець -  Олексій Доля.

Музей можуть відвідати всі охочі з середи до неділі з 11 до 18 год, вартість квитка від 20 грн.

Нагадаємо, у ніч із 14 на 15 травня 2011 року група місцевих жителів на чолі з можновладцем Романом Руденком потрощила ландшафтний парк "Замку Радомисль", щоб забезпечити прохід до річки гусей.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.