У дворянському гнізді під Черніговом обговорять "Червоний терор"

У селі Старий Білоус відбудеться наукова конференція "Червоний терор і його глобальні наслідки".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Конференція відбудеться в садибі П. Г. Березовського 8 жовтня 2011 за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Старий Білоус. Початок об 11:00.

Розклад конференції:

1. "Визначення червоного терору як інструмента знищення ворожих соціальних груп"

Лектор: Замятін А., директор Старобілоуського історичного комплексу.

2. "Роль усної пам'яті в реконструкції подій 1918 року в с. Старий Білоус Чернігівського повіту"

Малишко О. - праправнучка Березовського П.Г., Старобілоуський історичний комплекс, с.Старий Білоус.

3. "Дім Вербицьких. Зламані долі".

Кондратенко М., художник, нащадок роду Вербицьких, м. Чернігів.

Постанові "Про Червоний Терор" - 92 роки

4. "Відображення червоного терору на Чернігівщині у спогадах М.В. Чорносвитової".

Демченко Т., доцент кафедри історії та архітектури України Інституту історії, етнології і правознавства ім. Лазаревського.

5. "Біль і приниження. Спогади про репресії сім'ї".

Галковська Н., поетеса, голова Чернігівської міської організації "Просвіти".

6. "Доля дворянській сім'ї Хижнякова до і після 1917 року"

Ісаєнко О., науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського.

7. "Знищення більшовиками населення Чернігова в 1918-1919 рр".

Блакитний Максим, вчений секретар Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського.

8. "Доля дворянської родиниТовстолісів із села Кувечичі Чернігівського повіту після Жовтневого перевороту"

Товстоліс С.М, Лисак В., бібліотекар с. Кувечичі Чернігівського району.

9. "Чернігів у період червоного терору 1918-1919 рр.."

Ягодовський К., голова Чернігівської обласної організації товариства охорони пам'яток. Лепявко С., доктор історичних наук, професор Ніжинського педагогічного університету ім. М.В. Гоголя.

Робочі мови конференції: українська, російська.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.