Спецпроект

На Житомирщині вшанували пам'ять євреїв і хочуть меморіал

Сьогодні на Житомирщині у лісі поблизу хутора Довжик вшанували пам'ять розстріляних фашистами в роки війни євреїв.

Як передає кореспондент УНІАН, участь у мітингу біля пам'ятника розстріляним євреям взяли керівники обласної та районної влади, ветерани Великої Вітчизняної війни, місцеві жителі, активісти єврейської громади Житомирщини.

Під час жалобної церемонії вшанування жертв фашизму наголошувалося, що 70 років тому на цьому місці було страчено 9 тис. 629 осіб.

Саме тому єврейська громада Житомира днями започаткувала новий проект, який має на меті увічнити імена усіх розстріляних.

В рамках цього проекту планується створити меморіал, на якому викарбують їхні імена.

Для цього пошуківці працюватимуть в архівах, у тому числі в Єрусалимі, вивчатимуть й інші джерела.

На мітингу активісти єврейської громади закликали небайдужих людей долучитися до цієї справи.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.