"Свобода" використaє історію УПА для політичних цілей

Традиційний "Марш УПА", який партія "Свобода" ініціює у Києві 14 жовтня, на свято Покрови цього року матиме соціально-політичний характер.

Про це "Газеті по-українськи" повідомив лідер партії Олег Тягнибок.

"Марш почнеться біля пам`ятника Шевченку 14 жовтня. Цей захід ми плануємо розпочати виїзними сесіями обласних рад у Києві", - сказав політик.

Він наголосив, що цього разу акція називатиметься Маршем слави УПА.

Підручник військової топографії для УПА. 1948 рік (ФОТО)

"Він буде стосуватись не лише теми визнання представників ОУН та УПА борцями за незалежність України, але й підніматиме цілу низку соціальних проблем і носитиме цього року більш соціально-політичний характер, ніж у попередні роки", - підкреслив Тягнибок.

За словами лідера "Свободи", завершиться марш мітингом і урочистим концертом на Михайлівський площі, хоча в партії ще не знають, чи дозволить влада Києва ходу Хрещатиком:

"Ми розглядаємо різні варіанти, оскільки не знаємо, якою буде реакція влади. Але марш у будь-якому разі буде, а за яким маршрутом - це, скоріш за все, буде визначено в останню ніч перед заходом".

1984: радянський фільм про батька Тягнибока (ВІДЕО)

Нагадаємо, що останній командир УПА Василь Кук у 2006 році сказав в інтерв'ю нинішньому редактору "Історичної Правди" Павлу Солодьку, що ветерани УПА не організовують жодних маршів. 

"У Києві ми нічого не плануємо, - наголосив Кук. - Сили ж, які хочуть зробити "демонстрацію оборони" УПА, можуть її робити. Те ж, що роблять деякі праві партії, робиться з розрахунку на рекламу тих партій".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.