Спецпроект

В'ятрович презентує "Другу польсько-українську війну. 1942-47"

Історик Володимир В'ятрович презентує в Києво-Могилянській академії книгу "Друга польсько-українська війна. 1942-1947" - невідомі документи з архівів радянської та оунівської спецслужб і новий погляд на складні польсько-українські стосунки під час Другої світової війни.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Презентація відбудеться 4 жовтня о 17:00 в Конгрегаційній залі Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Сковороди, 2).

Крім дослідження "Друга польсько-українська війна. 1942-1947", буде представлено двотомне зібрання документів з архівів Служби безпеки України, Гарвардського університету та Центру досліджень визвольного руху "Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА".

У своїй книзі Володимир В'ятрович пише про малодосліджену сторінку історії - польсько-українську війну 1942-1947 років, розглядає причини, перебіг і наслідки довготривалого конфлікту між українцями та поляками на теренах сучасних Західної України та Східної Польщі. 

Показано вплив політичних процесів на перебіг військових дій, спроби налагодження співпраці між українцями й поляками під час та після Другої світової війни. Окрему увагу приділено ролі й місцю цієї війни в пам'яті обох народів. 

На презентації виступатимуть автор та відомі науковці та публічні інтелектуали:

Юрій Шаповал - доктор історичних наук, професор;
Ольга Гнатюк - відомий, науковець літературознавець-україніст, критик та перекладач;
Руслан Забілий - історик, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького";
Ігор Ільюшин - історик, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин Київського славістичного університету;
Владислав Гриневич - історик, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України;
Сергій Квіт - ректор Національного університету "Києво-Могилянська академія";
Вахтанг Кіпіані - журналіст, головний редактор "Історичної правди";
Іван Патриляк - історик, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.