Спецпроект

У Дніпропетровську знайшли масове поховання на футбольному полі

Масове поховання часів війни виявили будівельники під час реконструкції футбольного поля у Дніпропетровську - останки, серед яких багато жінок та дітей, лежали в землі на глибині всього півметра.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Історики стверджують: в роки окупації на цьому місці був протитанковий рів і відбувались масові розстріли євреїв. Також, кажуть, тут німці страчували військовополонених і мирне населення, зокрема, тих, хто саботував виїзд до Німеччини.
 
Наразі археологи дослідили: людей перед стратою роздягали і клали на землю обличчям униз. На місці масового розстрілу знайшли посуд та особисті речі загиблих, розказує керівник пошукової організації Павло Ковальов.

Невідомо точно і скільки саме було євреїв серед загиблих. В єврейській громаді Дніпропетровська вважають, що всі останки мають бути гідно перепоховані, сказав керівник прес-служби громади Олег Ростовцев.

На Прикарпатті знайшли поховання жертв НКВД (ФОТО)

Між тим, у справі про віднайдення масового поховання ще багато запитань. Наразі дніпропетровський правозахисник Василь Сухов подав звернення до обласної прокуратури з вимогою з'ясувати, хто дозволив будівельні роботи на місці масового поховання.

Крім того, Сухов вимагає порушити кримінальну справу за фактом злочину 70-річної давнини. Це, каже він, дозволить встановити історичну істину.

Знайдені останки зберігатимуть поки що в спеціальному приміщенні: оформлення документів на перепоховання, кажуть в міськраді, потребує часу.

Нагадаємо, що на початку наступного року у Дніпропетровську планують відкрити найбільший в Україні музей Голокосту.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.