У Львові відзначають 145 років від народження Грушевського

У Львові сьогодні, 29 вересня, відзначили покладанням квітів до пам’ятника 145-ту річницю від дня народження Михайла Грушевського.

Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

Загалом у Львові до ювілею з дня народження Грушевського впродовж 29-30 вересня відбуваються низка заходів. Зокрема, 29 вересня у Львівському Будинку вчених пройшла урочиста сесія.

Грушевський та Франко: громадське і приватне

Тридцятого вересня заходи пройдуть у Музеї Михайла Грушевського у Львові, що на вул. Івана Франка, 154.

Це, зокрема, круглий стіл: "Грушевськознавство: поступ і перспективи" (10.00 - 11.55); відкриття виставка "Автентичні рукописи Михайла, Марії та Катерини Грушевських" з фондової скарбниці Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові (12.00 - 12.30); презентація музейних видань (12.30 - 13.00)  та нагородження дослідників спадщини Михайла Грушевського відзнакою Державного меморіального музею Грушевського у Львові (13.00 -14.30).

Завтра від 14.30 до 16.00 пройде піша екскурсія "Львівські адреси М. Грушевського".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.