Київські євреї просять будинок під приміщення заповідника "Бабин Яр"

Єврейська громада Києва просить повернути їй приміщення колишнього ритуального будинку для історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Ми вже багато років просимо віддати цей будинок (по вулиці Мельникова, 44 - ІП), щоб віддали заповіднику "Бабин Яр". Він належить місту, він єврейській громаді належить", - сказав президент Єврейської ради України Ілля Левітас на прес-конференції в середу в Києві.

За його словами, це колишній ритуальний єврейський будинок на території колишнього єврейського кладовища, знищеного за радянської влади.

Левітас розповів, що є указ президента і урядові розпорядження щодо створення Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", "але приміщення немає".

В даний час проведено тендер на розробку плану організації територій заповідника "Бабин Яр". Опрацьовується питання створення Алеї праведників в парковій зоні від станції метро "Дорогожичі".

В Україні з 2 вересня по 11 жовтня проходять заходи, присвячені 70-ій річниці трагедії в Бабиному Яру. Вони відзначаються на державному рівні, урядовий оргкомітет очолює прем'єр-міністр України Микола Азаров.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.