Ольга Богомолець відкриває історичний комплекс "Музей Радомисль"

У п`ятницю, 30 вересня, о 14 годині відбудеться урочисте відкриття історико-культурного комплексу "Замок Радомисль", який знаходиться в Житомирській області, м. Радомишль.

Про це ІП повідомила прес-служба Ольги Богомолець.

Сьогодні в історико-культурному комплексі "Замок Радомисль" міститься єдиний у світі Музей української домашньої ікони, зібрання якого налічує понад 5000 ікон ХVII - XX ст. з усіх регіонів України.

В музеї представлені ікони народних і професійних іконописців, багатометрові домашні іконостаси, гуцульські складні і козацькі ковчеги, подорожні образи, ікони вирізані з дерева, відлиті з металу, написані на склі.

Експозиція музею є найчисленнішою в Україні за останні 20 років, а сам музей - є найбільшим у своєму роді на теренах СНД.

Ініціатором створення комплексу і його фундатором є відомий громадський діяч, меценат та лікар Ольга Богомолець.

Пошуки місця для створення музею, де б "ікони оточувала не музейна прохолода, а домашній затишок", привели Ольгу Богомолець до м. Радомишля, де знаходилась закинута будівля старого млина.

Понад 60 тонн сміття довелось вивезти перед початком проведення реставраційних робіт, і лише після цього вдалось встановити історію споруди, що сягала на століття в минуле.

В результаті пошуків дослідники з'ясували, що на цій території раніше була розташована радомишльська "папірня" - перша у Центральній Україні фабрика з виготовлення паперу, яку було засновано у 1612 році, архімандритом Києво-Печерської лаври - Єлисеєм Плетенецьким. Папір з радомишльської "папірні", виготовлений з кропиви та льону, вважався міцним та довговічним, мав свій власний водяний знак. На ньому протягом багатьох століть друкувалися всі православні книжки на Лівобережній Україні, зокрема перша у Києві книга - "Часослов" (1616 р.).

Реставраційні роботи над відновленням споруди тривали понад 4 роки. Сьогодні комплекс є величною архітектурною спорудою загальною площею 2500 кв.м. Для відновлення автентичної архітектоніки була проведена велика дослідницька робота, а всі необхідні для реставрації елементи відтворювались вручну, за давніми методами.

У замку відновлено інтер'єри XVIІ століття, а сама споруда вражає тим, що збудована без рукотворного фундаменту і розташована на скелі, оточеній водою, яка занурюється вглиб землі на кілометри.

У комплексі сьогодні крім музею функціонують, виставкові зали та концертна зала. Замок оточує ландшафтний парк, що складається з кількох островів, з'єднаних між собою кам'яними мостами. Гармонійно вписана в ландшафт парку колекція скульптур 17-18 ст.

Тут також знаходиться єдиний у світі монумент, що пливе  по річці, вагою понад 4 тонни. Це - пам'ятник Єлисею Плетенецькому, архімандриту Києво-Печерської лаври, засновнику Папірні.

У ніч з 14 на 15 травня 2011 року група місцевих жителів на чолі з можновладцем Романом Руденком потрощила ландшафтний парк "Замку Радомисль", щоб забезпечити прохід до річки гусей.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.