Спецпроект

СТАРТУЄ ГРОМАДСЬКА АКЦІЯ ІЗ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ГОЛОДОМОРУ

Продовжено роботу створеного торік Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

В рамках загальнонаціональної акції "Запали свічку пам'яті" мільйони українців запалять свічки у своїх вікнах. 26 листопада в Києві біля Національного меморіалу пам'яті жертв Голодоморів, усіх обласних центрах та 32 країнах світу пройдуть пам'ятні заходи.

На засіданні 22 вересня у стінах Києво-Могилянської академії було затверджено план  всеукраїнських заходів до Дня пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні 26 листопада 2011 року.

Особлива увага була звернута на підготовку 80 роковин геноциду у 2013 році.

Для вшанування на належному рівні 80-х роковин у кожному обласному центрі будуть створені обласні громадські комітети. Заплановано проведення кампанії з вимогами демонтажу пам'ятників тоталітаризму в Україні.

Очікується, що громада доб'ється присвоєння вулицям в українських містах імені відомого світового дослідника Голодомору Джеймса Мейса.

Громадський комітет ініціює встановлення пам'ятних знаків жертвам геноциду в тих населених пунктах України, де їх ще немає.

Українська громадськість спільно з діаспорою вимагатиме, щоб уряд України виконав свої зобов'язання і до 2013 року встановив пам'ятник жертвам Голодомору у Вашингтоні, місце на який влада Сполучені Штати Америки виділила у столиці своєї країни. 

Незважаючи на цензурування Міністерством освіти підручників історії, відомі українські науковці проведуть серію Уроків пам'яті для школярів і студентів, присвячених подіям 1932-1933 років.

До складу Громадського комітету увійшли:

Ольга Богомолець, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В'ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Громадянський комітет з ушанування пам'яті жертв Голодомору було створено в листопаді 2010 року.

Нагадуємо, що на "Історичній Правді" триває безстроковий проект з родинних спогадів читачів "Історія Голоду: розкажіть, як ваша сім'я пережила 1932-33 роки"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.