Спільному підручнику заважає "націоналізм" - МЗС Росії

Міністр закордонних справ РФ, голова урядової Комісії у справах співвітчизників за кордоном Сергій Лавров заявив, що створення спільного підручника історії Росії й України іде "непросто". "Треба виробити спільні підходи до спільного життя".

Про це повідомляє УНІАН.

"У рамках двостороннього проекту з Україною у нас відбувається такий експеримент - підготовка спільного підручника з історії. Це вельми непросто і для них, і для нас, оскільки зачіпає глибини національної самосвідомості", - зазначив Лавров.

При цьому він наголосив, що МЗС РФ активно підтримує заходи із захисту історичної пам`яті. Він вважає, що цим повинні займатися не політики, а історики:

"Наприклад, ми виступаємо за створення спільних комісій істориків. Вже сформовано такі комісії за участю польських, латиських, литовських і німецьких істориків. Домовляємося про створення такої комісії з Японією".

За словами Лаврова, у сфері захисту історичної пам`яті активно працює Інститут загальної історії РАН:

"У них у рамках СНД є дуже важливий проект, який ми всіляко підтримуватимемо. Значення його в тому, що історики вже на сучасному етапі намагаються виробляти загальні підходи до історії нашого спільного життя у складі Російської імперії, а потім - СРСР".

Він наголосив, що програма-максимум - створити спільні підручники історії.

"Із зрозумілих причин це вельми непросто - адже націоналістичні настрої так чи інакше пробиваються. І прагнення трохи інакше висловити спільну історію в частині, яка стосується їх, у наших партнерів присутні. Але тим важливіша така робота", - сказав Лавров.

В жовтні 2010 року міністр освіти України Дмитро Табачник заявив, що створена міждержавна робоча група з підготовки спільного українсько-російського посібника для вчителів з історії.

Голова російського колективу авторів цього підручника вважає, що від перебування у складі Російської імперії, а потім СРСР українці отримали не тільки негатив, але й навпаки.

Ряд українських істориків вважає, що написання такого підручника є нереальним.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.