Спільному підручнику заважає "націоналізм" - МЗС Росії

Міністр закордонних справ РФ, голова урядової Комісії у справах співвітчизників за кордоном Сергій Лавров заявив, що створення спільного підручника історії Росії й України іде "непросто". "Треба виробити спільні підходи до спільного життя".

Про це повідомляє УНІАН.

"У рамках двостороннього проекту з Україною у нас відбувається такий експеримент - підготовка спільного підручника з історії. Це вельми непросто і для них, і для нас, оскільки зачіпає глибини національної самосвідомості", - зазначив Лавров.

При цьому він наголосив, що МЗС РФ активно підтримує заходи із захисту історичної пам`яті. Він вважає, що цим повинні займатися не політики, а історики:

"Наприклад, ми виступаємо за створення спільних комісій істориків. Вже сформовано такі комісії за участю польських, латиських, литовських і німецьких істориків. Домовляємося про створення такої комісії з Японією".

За словами Лаврова, у сфері захисту історичної пам`яті активно працює Інститут загальної історії РАН:

"У них у рамках СНД є дуже важливий проект, який ми всіляко підтримуватимемо. Значення його в тому, що історики вже на сучасному етапі намагаються виробляти загальні підходи до історії нашого спільного життя у складі Російської імперії, а потім - СРСР".

Він наголосив, що програма-максимум - створити спільні підручники історії.

"Із зрозумілих причин це вельми непросто - адже націоналістичні настрої так чи інакше пробиваються. І прагнення трохи інакше висловити спільну історію в частині, яка стосується їх, у наших партнерів присутні. Але тим важливіша така робота", - сказав Лавров.

В жовтні 2010 року міністр освіти України Дмитро Табачник заявив, що створена міждержавна робоча група з підготовки спільного українсько-російського посібника для вчителів з історії.

Голова російського колективу авторів цього підручника вважає, що від перебування у складі Російської імперії, а потім СРСР українці отримали не тільки негатив, але й навпаки.

Ряд українських істориків вважає, що написання такого підручника є нереальним.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.