Європейський суд заборонив радянську символіку

Європейський суд юстиції заборонив реєструвати як товарний знак радянський герб, на якому зображено земну кулю, п'ятикутну зірку, а також серп і молот - аргументуючи заборону тим, що символи СРСР можуть образити угорців, естонців, чехів та інших.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на офіційний прес-реліз суду.

Відмову в реєстрації суд пояснив тим, що радянський герб "суперечить громадській політиці і загальноприйнятим нормам моралі". 

За законами Євросоюзу торгова марка не може бути зареєстрована, якщо вона розцінюється як така, що суперечить етичним нормам хоча б в одній країні - члені ЄС. Суд послався на те, що, зокрема, в Угорщині радянські символи - серп і молот, а також п'ятикутна зірка - вважаються "символом деспотизму".

Запит на реєстрацію знака в Євросоюзі подала в 2006 році багатопрофільна компанія Couture Tech. Проте агенція OHIM, яке займається реєстрацією всіх торгових марок на території ЄС, відмовилася реєструвати радянський герб, заявивши, що він може образити жителів Угорщини, Чехії, Естонії та інших країн Східної Європи. 

Компанія спробувала оскаржити рішення агенції в суді, але отримала повторну відмову.

На сайті Trademarkia зазначено, що Couture Tech зареєструвала торгову марку з радянським гербом у США в 2007 році. Іншим торговельним знаком компанії є бренд Denis Simachev.

У травні 2011 року парламент Грузії заборонив радянську і нацистську символіку.

У квітні 2011 року використовувати радянську і нацистську символіку на масових акціях заборонила Львівська міськрада.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.