За розстріл портретів Бандери трошки покарають

На Волині член комсомолу Сергій Вашкодар із друзями, які збирали гроші на пам'ятник Сталіну, розстрілював зображення Бандери та Шухевича. За це його притягнуть до адміністративної відповідальності як власника вогнепальної зброї.

Про це повідомили в листі депутату Волинської облради Ігорю Гузю у Рожищенському райвідділі міліції, інформує УНІАН.

Вашкодар стріляв по зображеннях спільно з керівником волинського комсомолу Олександром Кононовичем та його братом Михайлом.

У діях комсомольців міліція не знайшла складу кримінального злочину, тож у порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Але буде притягнуто до адміністративної відповідальності Вашкодара - власника зброї, який передав карабін ВЕПР-308 братам Кононовичам, які не мають дозволу на використання та зберігання вогнепальної зброї.

При цьому Гузь заявив, що справу намагаються "спустити на гальмах".

"Степан Бандера та Роман Шухевич є Героями України, тому знущання над їхніми зображеннями - це неповага до держави, яка ці звання їм надала. А це порушення ст. 296 КК України - прояв неповаги до суспільства та держави, що супроводжується явним цинізмом. Крім того, міліція чомусь не звернула увагу на те, що ці молодики вільно стріляють із вогнепальної зброї в полі, де в цей час можуть знаходитися люди", - заявив депутат облради.

На думку Гузя, міліція неналежно розслідувала цю справу.

"Міліція встановила лише один вид зброї, з якої стріляли, хоча на відео чітко видно 4 одиниці зброї, в тому числі гвинтівка з оптичним прицілом та пістолет. У справі фігурують лише 3 прізвища комсомольців, хоча на відео та фотографіях стріляють 6 осіб. Хто ці люди? Що це за зброя? Цього міліція не захотіла з'ясовувати?", - наголосив депутат облради.

Також Гузь повідомив, що народний депутат В'ячеслав Кириленко звернеться з офіційним запитом до Генпрокуратури з вимогою провести додаткові слідчі дії.

У свою чергу, Олександр Кононович заявив, що поки до учасників подій міліція претензій не висувала і запитань не було, а якщо таке буде, вони оскаржать це в суді.

Влітку в інтернеті з'явилось відео, на якому Кононович та інші члени волинського комсомолу розстрілюють із вогнепальної зброї зображення Бандери та Шухевича.

Депутат облради Гузь звернувся до обласних управлінь СБУ та МВС з цього приводу.

У квітні 2011 року Волинський окружний адмінсуд заборонив братам Кононовичам збирати на вулицях Луцька гроші на відновлення бюсту Сталіна на подвір'ї офісу КПУ в Запоріжжі.

У січні 2011 року невідомі обмалювали свастиками пам'ятник Бандері в центрі Луцька.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.