У Львові пікетували прокуратуру за Музей визвольної боротьби

У Львові представники Української республіканської партії пікетували військову прокуратуру Львівського гарнізону з вимогою передати приміщення Музею визвольної боротьби, що на вул. Лисенка, 23а, у власність громади Львова та відкликати позовну заяву військової прокуратури з суду, якою прокуратура хоче забрати згадане приміщення собі.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Як наголосив представник партії, екс-депутат Львівської обласної ради Ростислав Новоженець, прокурор військової прокуратури Мудрик звернувся до адмінсуду щодо передачі приміщення в користування прокуратурі замість міської громади Львова.

"У підготовку музею вкладено понад 5 млн грн, - підкреслив Новоженець. - І вже коли музей на вул. Лисенка ось-ось мав відкритися, військова прокуратура захотіла забрати приміщення собі".

Учасники пікету також наголосили на тому, що приміщення музею не становить оборонної цінності.

Нагадаємо, що наказом управління культури Львівської ОДА від 13.04.2005 р. за №37-к було створено Музей історії визвольної боротьби. Замовником по реконструкції будівлі по вул. Лисенка, 23а, виступило УКБ ОДА.

Загальна кошторисна вартість робіт по реконструкції приміщення 9 млн.267,3 тис. грн. Станом на 1 травня 2011 р. освоєно коштів на 5 009 тис. грн. Генеральним замовником на проведення робіт виступає управління капітального будівництва Львівської обласної ради.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.