Табачник написав для 11-класників біографію Януковича (СКАНИ)

У підручник історії для 11-го класу включено біографію президента України Віктора Януковича. А у схваленому Міносвіти посібнику є згадки про його судимості.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на "Газету по-українськи".

"Новий підручник з історії України для 11-класників менший за попередній на 100 сторінок. Є біографія Віктора Януковича. Переписати підручник вимагав міністр освіти Дмитро Табачник", - пише газета.

Видання також звертає увагу на зміну деяких розділів у підручнику.

"У старій "Історії" перший розділ називався "Україна під час Другої світової війни", у новій - "Велика вітчизняна війна".

Раніше Організація українських націоналістів була описана трьома абзацами, тепер - одним реченням: "Боротьбу проти сталінського тоталітаризму в краї очолила Організація українських націоналістів (ОУН), яка нараховувала близько 20 тисяч".

Загибель Романа Шухевича в бою з підрозділом Міністерства державної безпеки (МГБ) СРСР та убивство Степана Бандери радянським агентом у підручнику не описані.

Доктор історичних наук Володимир Сергійчук додав, що у новому підручнику немає згадок про Карпатську Україну, з проголошення якої фактично для українців почалася Друга світова війна.

"Не у вересні, як для поляків, а вже в березні 1939 року, коли угорці здійснили агресію проти щойно проголошеної Української держави на Закарпатті. Це для закарпатців боротьба проти Угорщини була вітчизняною війною. Вони захищали свою батьківщину", - пояснює науковець.

Помаранчевій революції в попередній "Історії України" був відведений розділ, у новій - два абзаци. "Опозиція вдалася до протестних акцій... повністю паралізувала роботу центральних органів влади...", - цитує газета підручник з історії.

"Ідеться про часткове повернення до попередніх схем. Думаю, це безпосередньо пов`язано з роллю Табачника, який при оцінці подій вживає класичну радянську історикографічну схему", - стверджує політолог Олексій Гарань.

Між тим біографія Януковича, в якій згадувались його дві судимості, є у підручнику для підготовки до зовнішнього незалежного оцінування, випущеному у 2010, копії якого має "Українська правда".

 Фото: УП
 Харків, 2010 рік

Принаймні, за цим підручником абітурієнти готувалися до тестів для вступу у виші у 2011 році.

 

Нагадаємо, що в жовтні 2010 року міністр освіти Дмитро Табачник повідомив про створення робочої групи з підготовки спільного українсько-російського посібника для вчителів історії.

У березні 2011 року Табачник повідомив, що в нових підручниках з історії для 11-го класу "всюди буде відновлено термін "Велика вітчизняна війна". Тоді ж стало відомо, що в одному з видань нових підручників зник розділ "Русифікація".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.