У Кіровограді зруйновано будівлю Театру Корифеїв. ФОТО

У Кіровограді зруйновано будівлю першого українського професійного театру, який був колискою українського театрального мистецтва, де починали свою кар'єру Садовський, Карпенко-Карий, Заньковецька та інші зірки.

Про це повідомляє блогер Олександр Аргат.

У зруйнованій споруді розміщувався перший український професійний театр - "Товариство українських артистів під орудою Марка Кропивницького", який пізніше отримав назву Театру Корифеїв.

Будівлю було відкрито 1882 року в Єлисаветграді (нині Кіровоград) - вважається, що в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

 Так будівля Театру Корифеїв виглядала на початку ХХ сторіччя...

Засновником театру був Марко Кропивницький, його справу продовжив Микола Садовський. Звідси вийшла більшість основоположників українського театрального мистецтва - від Івана Карпенка-Карого і Панаса Саксаганського до Марії Заньковецької.

...квітень 2011 року...

Нагадаємо, що наприкінці травня 2009 року Кіровоградський академічний музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького припинив роботу через аварійний стан будівлі.

8 липня того ж року Кабінет міністрів виділив 12,5 млн. гривень на реконструкцію. Загальна вартість реконструкції будівлі театру оцінюється в 130 млн. грн.

 ...вересень 2011 року

Тимчасовою сценою для трупи театру став будинок культури заводу "Червона зірка".

Улітку 2011 року перший заступник голови Кіровоградської обласної ради Олександр Шаталов заявив, що Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр імені Кропивницького запрацює максимум через два роки - коли завершиться реконструкція будівлі.

Фото: olarhat.livejournal.com

У вересні 2011 року депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради відмовилися перейменувати свій район з Ленінського на Шевченківський.
 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.