За 20 років на Прикарпатті згоріло 19 дерев'яних храмів

У Івано-Франківській області протягом останніх 20 років через порушення правил експлуатації електрообладнання згоріло 19 дерев'яних церков.

Про це повідомляє Zaxid.net із посиланням на заступника начальника управління культури Івано-Франківської облради Василя Тимківа.

"Внаслідок незадовільної експлуатації електромережі та електрообладнання, неуважності під час користування свічками за 20 років втрачено через пожежу 19 дерев'яних церков", - сказав він.

За словами В.Тимківа, ще 12 церков - пам'яток архітектури місцевого значення - громади самовільно розібрали у зв'язку з аварійністю несучих конструкцій.

Він зазначив, що деякі релігійні громади в області порушують чинне законодавство про охорону культурної спадщини.

Зокрема, дерев'яні церкви самовільно оббивають бляхою, замінюють на їх куполах дерев'яні гонти на сучасні покрівельні матеріали, які спотворюють історичний вигляд пам'ятки, перемальовують старовинні ікони та іконостаси, покривають їх дерев'яні частини блискучою плівкою тощо.

"Все це є наслідком катастрофічного недофінансування галузі охорони культурної спадщини, а саме паспортизації пам'яток сакральної архітектури", - вважає В.Тимків.

У Івано-Франківській області під охороною держави перебувають 462 дерев'яні церкви та дзвіниці.

Нагадаємо, що цього року із Львівського обласного бюджету на збереження старовинних дерев'яних храмів планується виділити 838 тисяч грн.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.