З нагоди візиту Кирила у Луганську заборонили український прапор

Луганський міськвиконком заборонив проводити 14 та 15 вересня будь-які акції, окрім тих, що пов'язані з приїздом до міста глави РПЦ Кирила.

Про це йдеться у рішенні № 269 від 12 вересня, повідомляє УНІАН.

За словами голови обласної організації Української народної партії Валентина Ткалича, водночас студентів вишів "змушують йти на "Кирилівські молебні" під загрозою виключення, зокрема, це стосується студентів Східноукраїнського національного університету імені Даля".

5 вересня Луганська УНП офіційно повідомила міського голову, що 15 вересня 2011 розгорне найбільший прапор України біля пам'ятника Тарасу Шевченку в обласному центрі. В той же час була запланована акція і предстоятеля РПЦ.Вчора, додому до організаторів розгортання державного прапора приходила міліція - поговорити щодо акції, зазначили в УНП.

За словами В.Ткалича, 12 вересня співробітники міліції приїздили додому до нього й до опозиціонера, активіста ГО "Луганці" Сергія Коноваленка "з метою дізнатися, чи не будуть вони влаштовувати бійку під час приїзду до Луганська патріарха Кирила".

«Міліціонери цікавилися, чи не збираємося ми влаштувати провокацію й бійку 15 вересня в центрі міста під час приїзду патріарха Кирила. Ми відповіли, що не збираємося. Ми лише хочемо розгорнути найбільший державний прапор", - сказав В.Ткалич.

Він зазначив, що зараз виникли проблеми з місцем проведення акції. "У мерії нам сказали, що площа перед пам`ятником Шевченку може бути оточена. Тому доведеться обрати інше місце для розгортання прапора. Ми ще не знаємо, або розгорнемо його перед українським драмтеатром, або прориватимемося через кордон міліціонерів", - сказав В.Ткалич.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.