Ордени засновника УПА. В Україну привезли нагороди Бульби-Боровця

Особисті речі отамана Тараса Бульби-Боровця вперше з'явились у Рівненському краєзнавчому музеї. Нещодавно науковцям їх передала племінниця командувача УПА Марія Лантух з Канади.

Про це повідомляє "Газета.ua" .

Дві почесні нагороди Бульби з-за океану привезла Алла Куц, яка очолює місцеву громаду Конгресу української інтелігенції в райцентрі Березне Рівненської області. Вона листувалася з Марією Лантух з 2000-ого року. У серпні жінки зустрілися в Канаді.

"Тарас Бульба-Боровець - наш земляк, бо народився у селі Бистричі нині Березнівського району. Я багато років досліджувала його діяльність, його німецькі архіви - видала про них книгу", - розповідає Алла Куц. - "Звісно, мене цікавили усі можливі зв'язки отамана, його документи та речі".

Кілька років тому Алла Куц дізналася адресу племінниці Бульби-Боровця. У листі жінка розказала, що досліджує життя відомого націоналіста.

Пам'ятний знак УПА "Поліська Січ" освятили в УПЦ МП

"Отак ми почали спілкуватись. Пані Марія приїжджала у Березне 2005-ого року, на відкриття пам'ятнику Тарасу Бульбі-Боровцю. Однак про його особисті нагороди вона і словом не обмовилась. Можливо, забула", - припускає березнівчанка. - "Цього року Марія Лантух прислала мені запрошення-виклик у Канаду. Хотіла, щоб я приїхала до неї - вона наче передчувала скору смерть. Тільки в неї вдома дізналася про те, що після давньої пожежі вціліли його нагороди".

Нагороди засновника УПА. Фото: gazeta.ua

1992-ого року садиба канадців згоріла, коли господарів не було вдома. На попелищі Марія Лантух знайшла вцілілу коробочку. Всередині були дві нагороди Боровця, які він отримав у 1975-76-х роках. Перша - воєнний хрест Української Народньої Республіки, друга - орден Українського Вільного Козацтва, генералом-хорунжим якого Бульба став 1976-ого року.

Віддати нагороди в Рівне переконала донька Марії Лантух Ганна.

На Оболоні відкрили пам'ятник у вигляді нагороди УНР (ФОТО)

"Вона сказала - "Мамо, хто в Канаді цікавиться дядьком? А от в Україні його знають і шанують. Адже Тарас Боровець принципово так і не узяв канадське громадянство", - додає Алла Куц. - "Пані Марія на прощання мені сказала, що скоро піде за своїм чоловіком, який помер кілька років тому. Так воно і сталось".

Нагороди виставлять в обласному краєзнавчому музеї у Рівному. На другому поверсі є зала, де виставлені реліквії українських повстанців.

Тарас Бульба-Боровець

"Це перші особисті речі Тараса Бульби-Боровця, які ми отримали. Маємо у вітрині його кітель, але це тільки реконструкція. Ймовірно, саме на нього ці нагороди і почепимо. Але спершу їх вивчимо та зареєструємо. Відвідувачам покажемо їх уже до Покрови", - каже співробітник музею Іван Марчук, науковець з Інституту дослідів Волині.

Тарас Боровець, що носив псевдонім Бульба, був засновником УПА "Поліська Січ". Організовував та брав участь у військових операціях проти радянських військ у 1941-ому році та проти німців у 1942-43 рр.

Після конфлікту із бандерівцями головна команда "Поліської Січі" змінила назву на Українську народну революційну армію. Зробили це, щоб відмежуватись від новоствореної УПА, що здійснювала задуми оунівця Миколи Лебедя.

Конфлікти в ОУН і їхній вплив на Рух Опору

1943-ого року німці заарештували Тараса Бульбу-Боровеця і відправили до концтабору Заксенхаузен у Німеччині. Після виходу звідти він жив у Мюнхені, в будинку письменника Юрія Семенка.

1948-ого перебрався до Канади. Помер 15 травня 1981-ого року в лікарні міста Нью-Йорк в США.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.