Ордени засновника УПА. В Україну привезли нагороди Бульби-Боровця

Особисті речі отамана Тараса Бульби-Боровця вперше з'явились у Рівненському краєзнавчому музеї. Нещодавно науковцям їх передала племінниця командувача УПА Марія Лантух з Канади.

Про це повідомляє "Газета.ua" .

Дві почесні нагороди Бульби з-за океану привезла Алла Куц, яка очолює місцеву громаду Конгресу української інтелігенції в райцентрі Березне Рівненської області. Вона листувалася з Марією Лантух з 2000-ого року. У серпні жінки зустрілися в Канаді.

"Тарас Бульба-Боровець - наш земляк, бо народився у селі Бистричі нині Березнівського району. Я багато років досліджувала його діяльність, його німецькі архіви - видала про них книгу", - розповідає Алла Куц. - "Звісно, мене цікавили усі можливі зв'язки отамана, його документи та речі".

Кілька років тому Алла Куц дізналася адресу племінниці Бульби-Боровця. У листі жінка розказала, що досліджує життя відомого націоналіста.

Пам'ятний знак УПА "Поліська Січ" освятили в УПЦ МП

"Отак ми почали спілкуватись. Пані Марія приїжджала у Березне 2005-ого року, на відкриття пам'ятнику Тарасу Бульбі-Боровцю. Однак про його особисті нагороди вона і словом не обмовилась. Можливо, забула", - припускає березнівчанка. - "Цього року Марія Лантух прислала мені запрошення-виклик у Канаду. Хотіла, щоб я приїхала до неї - вона наче передчувала скору смерть. Тільки в неї вдома дізналася про те, що після давньої пожежі вціліли його нагороди".

Нагороди засновника УПА. Фото: gazeta.ua

1992-ого року садиба канадців згоріла, коли господарів не було вдома. На попелищі Марія Лантух знайшла вцілілу коробочку. Всередині були дві нагороди Боровця, які він отримав у 1975-76-х роках. Перша - воєнний хрест Української Народньої Республіки, друга - орден Українського Вільного Козацтва, генералом-хорунжим якого Бульба став 1976-ого року.

Віддати нагороди в Рівне переконала донька Марії Лантух Ганна.

На Оболоні відкрили пам'ятник у вигляді нагороди УНР (ФОТО)

"Вона сказала - "Мамо, хто в Канаді цікавиться дядьком? А от в Україні його знають і шанують. Адже Тарас Боровець принципово так і не узяв канадське громадянство", - додає Алла Куц. - "Пані Марія на прощання мені сказала, що скоро піде за своїм чоловіком, який помер кілька років тому. Так воно і сталось".

Нагороди виставлять в обласному краєзнавчому музеї у Рівному. На другому поверсі є зала, де виставлені реліквії українських повстанців.

Тарас Бульба-Боровець

"Це перші особисті речі Тараса Бульби-Боровця, які ми отримали. Маємо у вітрині його кітель, але це тільки реконструкція. Ймовірно, саме на нього ці нагороди і почепимо. Але спершу їх вивчимо та зареєструємо. Відвідувачам покажемо їх уже до Покрови", - каже співробітник музею Іван Марчук, науковець з Інституту дослідів Волині.

Тарас Боровець, що носив псевдонім Бульба, був засновником УПА "Поліська Січ". Організовував та брав участь у військових операціях проти радянських військ у 1941-ому році та проти німців у 1942-43 рр.

Після конфлікту із бандерівцями головна команда "Поліської Січі" змінила назву на Українську народну революційну армію. Зробили це, щоб відмежуватись від новоствореної УПА, що здійснювала задуми оунівця Миколи Лебедя.

Конфлікти в ОУН і їхній вплив на Рух Опору

1943-ого року німці заарештували Тараса Бульбу-Боровеця і відправили до концтабору Заксенхаузен у Німеччині. Після виходу звідти він жив у Мюнхені, в будинку письменника Юрія Семенка.

1948-ого перебрався до Канади. Помер 15 травня 1981-ого року в лікарні міста Нью-Йорк в США.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.