На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової (ФОТО)

Біля села Керниця (Городоцький район Львівщини) за участю консулів Австрії та Угорщини в Україні, іноземних гостей з Австрії, Польщі та Канади було відкрито обеліск на солдатському цвинтарі Першої світової війни.

Про це "Історичній Правді" повідомив краєзнавець Олег Кристиняк.

За участю священників відбулася панахида за полеглими у Городоцькій битві, яка відбулась у вересні 1914 року.

 Ветерани (хоч і не Першої світової)

На цьому солдатському цвинтарі лише після повернення австрійської армії 20 травня 1916 року були захоронені останки 282 вояків, 52 з яких є солдатами російської армії.

Танкіст Першої світової малював битви, у яких брав участь (ФОТО)

Скільки з 282 вояків були українцями, встановити не вдалося, але відомо, що в австрійській армії кожен 11-й  (а в російській - кожен другий) вояк був українцем. Спільна могила їх об'єднала.

 Фото: Роман Смілка

Обеліск був привезений з австрійської провінції Штирія, надписи на таблицях виконані українською, німецькою, угорською та англійськими мовами.

Помер останній бойовий ветеран Першої світової. Він не святкував перемогу

"Пам'ятник нагадуватиме теперішньому та прийдешнім поколінням українців Заходу і Сходу про неохідність порозуміння, відповідальності, мудрості і щоб об'єднуючими факторами були наші спільні звершення і перемоги, а не братовбивча війна", - сказав ІП Олег Кристиняк.

Салют за полеглими з усіх сторін

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.